КИНЬ СИГАРЕТУ — ПОРОЗУМНІШАЄШ!

Відмовившись від куріння, людина відновлює ділянки мозку, що відповідають за увагу, пам’ять і мову

 Куріння прискорює процес старіння мозку. Курцям складно приймати рішення, планувати справи і вирішувати проблеми. Таким є результат нового дослідження вчених Університету Единбурга. Натомість, поквитавшись зі шкідливою звичкою, людина може порозумнішати, стверджують дослідники.

У курців, як з’ясували фахівці, процес вікового стоншування кори головного мозку відбувається швидше. Мозкова кора пов’язана з багатьма функціями, у тому числі відповідає за увагу, пам’ять і мову. Швидкість старіння мозку в курців-добровольців виявилася вдвічі вищою, ніж вдалося виявити в попередніх дослідженнях.

Науковий експеримент підтвердив: відмовившись від шкідливої звички, людина має шанс відновити товщину кори мозку. В учасників дослідження, що кинули палити раніше, мозкова кора була товщою, ніж у тих, хто відмовився від шкідливої звички не так давно. Тобто у курців є шанс усе виправити...

Тим часом фахівці ВООЗ назвали Європу світовим лідером із тютюнопаління. Згідно з оприлюдненою новою статистикою, близько третини населення Європи мають нікотинову залежність. Це найвищий показник серед усіх регіонів світу. Такі цифри — «тривожно високі», наголошують автори доповіді ВООЗ. «Якщо рівень залежності від куріння та алкоголю не знижуватиметься, матимемо катастрофічні наслідки для здоров’я майбутніх поколінь», — заявила директор Європейського відділення ВООЗ Сюзанна Джейкаб.


Повернутися
28.11.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…