ХУДОЖНИК З БЕРЕЖАН — УКРАЇНСЬКИЙ САЛЬВАДОР ДАЛІ

Його роботи публікують всесвітньо відомі видання Daily Mail та Huffington Post і щоразу вони збирають тисячі захоплених коментарів і вподобань.

І хоча техніка не нова, зараз у світі набереться лише з десяток художників, які так уміло переплітають два сюжети. Картини-ілюзії Олега Шупляка успішно мандрують світом. Побували вони вже у галереях Сполучених Штатів, Японії, Кореї та Британії, – пише телеканал новин «24».

 

Підштовхнув нашого земляка до сюрреалізму ніхто інший, як засновник цього жанру Сальвадор Далі. Ще студентом Олег Шупляк побачив картину: «Невільницький ринок з незримим бюстом Вольтера», де власне й проглядався портрет письменника. В одну мить він зрозумів, що мистецтво може творити дива, а художник відповідно бути чарівником.

Першу картину намалював у 1991-ому році. Україна нарешті здобула незалежність, про яку мріяв ще Тарас Шевченко. Так і виник перший сюжет. Під час Євромайдану образ Тараса Шевченка знову з’явився на його картині, тільки цього разу в іншому оточенні.

Спочатку оптична ілюзія була не більш ніж хобі. За фахом Олег – архітектор, тож гратися з двома вимірами було нескладно. Та помічаючи захоплення людей, взявся за цей жанр з більшим натхненням. Нині таких картин уже більше 60-ти. Сам для себе художник встановив кілька правил: усі елементи картини повинні бути пов’язані логічно – якщо на ній зображено письменника, то, відповідно, повинні бути й персонажі його творів; якщо це художник – то потрібно відтворити його стиль.

Попри популярність «український Сальвадор Далі» й далі живе в містечку Бережани й нікуди звідти переїжджати не планує.


Повернутися
28.11.2015
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.