ВОДІЙ ВДАРИВ УЧНЯ, ЯКИЙ ГУЛЯВ ПРОЇЖДЖОЮ ЧАСТИНОЮ

Умисне легке тілесне ушкодження інкримінують правоохоронці мешканцю Івано-Франківської області.

На нього до Бережанського відділу поліції поскаржилися батьки неповнолітнього хлопця. Вони заявили, що невідомий побив їхнього сина та поїхав.

У ході слідчо-оперативних дій правоохоронці встановили особу зловмисника – це житель Бурштина, 1995 року народження.

За словами заступника начальника-начальника слідчого відділення Бережанського відділу поліції Володимира Кушніра, інцидент трапився на початку тижня.

Потерпілий йшов посередині проїжджої частини і не реагував на транспорт. Підозрюваний в цей момент їхав на автомобілі “Део-Ланос”. Він почав сигналити шістнадцятилітньому школяреві, аби той зійшов з дороги та дав можливість рухатися транспорту.

Неповнолітній відмовився. Тоді чоловік вийшов з автівки. Під час розмови зі старшим учень став висловлюватися нецензурно і водій вдарив його рукою в обличчя. Тільки після цього хлопець дав дорогу, а після інциденту звернувся до медзакладу із забійною травмою обличчя.


Повернутися
28.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...