ВОДІЙ ВДАРИВ УЧНЯ, ЯКИЙ ГУЛЯВ ПРОЇЖДЖОЮ ЧАСТИНОЮ

Умисне легке тілесне ушкодження інкримінують правоохоронці мешканцю Івано-Франківської області.

На нього до Бережанського відділу поліції поскаржилися батьки неповнолітнього хлопця. Вони заявили, що невідомий побив їхнього сина та поїхав.

У ході слідчо-оперативних дій правоохоронці встановили особу зловмисника – це житель Бурштина, 1995 року народження.

За словами заступника начальника-начальника слідчого відділення Бережанського відділу поліції Володимира Кушніра, інцидент трапився на початку тижня.

Потерпілий йшов посередині проїжджої частини і не реагував на транспорт. Підозрюваний в цей момент їхав на автомобілі “Део-Ланос”. Він почав сигналити шістнадцятилітньому школяреві, аби той зійшов з дороги та дав можливість рухатися транспорту.

Неповнолітній відмовився. Тоді чоловік вийшов з автівки. Під час розмови зі старшим учень став висловлюватися нецензурно і водій вдарив його рукою в обличчя. Тільки після цього хлопець дав дорогу, а після інциденту звернувся до медзакладу із забійною травмою обличчя.


Повернутися
28.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…