«СУВЕНІРОМ» З АТО КРЕМЕНЧАНИН ПОГРОЖУВАВ ДРУЖИНІ

У листопаді 2015 року в Кременецький відділ поліції із заявою звернулася жителька райцентру про те, що її співмешканець, який повернувся із зони АТО за місцем їхнього спільного проживання зберігає вибухові пристрої та боєприпаси. І під час сімейних скандалів постійно погрожує, що підірве будинок, – розповів Володимир Галевич, начальник Кременецького відділу поліції. – На дане повідомлення працівники оперативно відреагували і розпочали документування вказаного злочину. Під час проведення санкціонованого обшуку було виявлено і вилучено бойову гранату РГД-5.

Експерти, що оглянули привезений кременчанином з АТО сувенір, підтвердили, що це наступально-осколкова граната РГД-5, яка застосовується в Збройних силах України для ураження живої сили противника. Радіус небезпечної зони при вибуху гранати складає від 25 до 50 метрів.

Кременчанину оголошено підозру за статтею 263 ККУ. Триває досудове слідство.


Повернутися
28.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…