ПРИКИНУВСЯ МАНЕКЕНОМ: У ТЕРНОПОЛІ ЧОЛОВІК РОЗБИВ ВІТРИНУ МАГАЗИНУ, ЩОБ ПОЦУПИТИ ПАЧКУ ЦИГАРОК

Тернопільське управління Національної поліції повідомляє про оригінальну пригоду на вулиці Котляревського в обласному центрі.

 В магазині спрацювала сигналізація і на місце виклику о 4:25 год. виїхали охоронці та поліцейські. На місці встановили, що невідомий розбив вікно і заліз у приміщення крамниці. Злодій не встиг скритися з місця злочину, а тому прикинувся манекеном у вітрині.

 В ході розслідування правоохоронці з’ясували, що 33–річний підозрюваний мешкає в Тернополі. Випивши зайвого, злодій вирішив забратися до магазину, щоб взяти пачку цигарок. Однак викрасти товар зловмиснику завадила сигналізація.

Тепер йому доведеться відповідати за протиправний вчинок.


Повернутися
28.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.