У БУЧАЧІ БАТЬКО З СИНОМ ТРИМАЛИ В ЗАРУЧНИКАХ ОФІЦІАНТКУ

Прикрі випадки розбійництва в області трапляються мало не щодня.

У Головному управлінні обласної поліції розповіли, що офіціантку з Бучача місцевий підприємець запідозрив у тому, що вона може знати, куди поділися його  п’ятдесят тисяч американських доларів. Майже півтора року чолов’яга виношував план, як змусити дівчину зізнатися у цьому.

Як розповів начальник Бучацького відділення поліції Сергій Гаврилюк, до правоохоронців звернувся власник місцевого бару із заявою, що двоє невідомих чоловіків викрали та три години незаконно утримували його працівницю. Оперативники миттєво відреагували на повідомлення і вже за дві години встановили осіб викрадачів. З’ясувалося, до злочину причетна родина місцевих підприємців, точніше, батько з сином.

Старший з підозрюваних розповів, що півтора роки тому він після сварки з дружиною взяв з дому величезну суму у валюті і поїхав запивати горе у місцевих генделиках. Ніби тоді й пропали гроші. Чоловік спокою не мав, все думав-гадав, хто міг вкрасти, чи бодай щось знати про зниклі долари. Спогади чомусь видавали образ офіціантки з гриль-бару. За неї й вирішив узятися.

Разом з сином напередодні добряче хильнули і поїхали вистежувати жертву. Щойно дівчина вийшла з приміщення бару, а було це близько третьої години ночі, месники накинули їй на голову поліетиленовий пакет, засунули в машину і повезли до закинутого приміщення неподалік свого господарства. Розмову з дівчиною вели у масках, аби та їх не впізнала. Змусили нещасну зізнатися у тому, що вона щось знає про гроші. Зізнання записали на диктофон.

Згодом цей запис став одним із доказів їхнього злочинного діяння. Поліцейські також вилучили маски.

Вирішується питання про обрання підозрюваним міри запобіжного заходу. Кримінальне провадження розпочато за частиною другою статті 146 ККУ -незаконне позбавлення волі або викрадення людини.


Повернутися
28.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.