СОЛОДКА ІЛЮЗІЯ?

Штучні замінники цукру — небезпечна омана?

Існує думка, що штучні замінники цукру допомагають людині залишатися стрункою. Тож їх часто використовують, готуючи дієтичні страви, додають до чаю та кави. Мовляв: солодко, але не так калорійно.

Проте, як стало відомо в результаті певних «харчових експериментів», штучні підсолоджувачі можуть справляти зворотний ефект, допомагаючи набрати зайві кілограми.

Науковці цього разу експериментували зі щурами. Дослідники Університету Пердью (США) розділили гризунів на дві групи: одну годували йогуртом, підсолодженим звичайним цукром, а другій давали такий же молочний продукт, але із сахарином. Хоч цей замінник фактично не містить калорій, однак він набагато солодший за цукор. Як показало дослідження, щурі, що смакували йогурт із сахарином, вагу набирали значно швидше. До того ж вони споживали набагато більше їжі, ніж їхні «колеги», які отримували звичайну глюкозу.

Замінники цукру, на думку вчених і медиків, цілком можуть сприяти ожирінню, адже порушують природні смакові механізми в організмі. Солодкість смаку не завжди дозволяє організму оцінити калорійність їжі, і це позначається на швидкості обмінних процесів та апетиті.

Штучні підсолоджувачі підступні: збивають із пантелику організм, позбавляють його здатності контролювати кількість їжі. Епідемія ожиріння, яка охопила деякі розвинені країни, змусила медиків замислитися, чи не пов’язана ця тенденція зі споживання синтетичних замінників цукру. Дослідники дійшли висновку: так, між цими фактами існує безпосередня залежність.


Повернутися
22.11.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...