Звернення Андрія Закревського №7

Зважаючи на особливості моєї роботи, мені доводиться вивчати новини, які не друкують на перших сторінках газет, і, порівнюючи те, що я вважаю важливим, з тим, про що говорять по телебаченню, я розумію, з ким у нас проблема в країні.

Наприклад, ще 25 лютого цього року США зняли всі санкції з найбільшої нафтосервісної компанії Східної Європи - Виробничого Об’єднання «Білорусьнафта». Ця компанія входить у холдинг «Білорусьнафтохім» - а це, по суті більше 50% експорту Білорусі!

Чи не правда, на тлі санкцій щодо Росії, зняття санкцій з Білорусі, з країни «останнього диктатора Європи» - подія знакова?

А тепер інша новина: експерти МВФ страшенно здивувалися, прочитавши в українській пресі, що, виявляється, саме вони рекомендують підвищення тарифів, збільшення митних зборів та інші «кулявлобні» речі! Вони говорять про те, що треба змінювати торговий баланс - вже кілька років говорять. Але вони не мають на увазі, що це потрібно робити шляхом зменшення імпорту: Україна може зменшити залежність від імпорту російського або європейського газу за рахунок збільшення власного видобутку, а не за рахунок зниження споживання.

А, між іншим, 80% імпорту - це і є російський газ.

Не багато хто знає, але з серпня минулого року Україна ввела «зупиняючі» ренти на видобуток газу - 55% плюс податки (разом - 82%). Для прикладу, такі податки вводилися іншими країнами для зупинки буріння свердловин, коли прибуток можна отримувати тільки зі старих родовищ, тому що на розвідку нових не вистачає грошей.

Мало хто знає, але Кабмін 7 листопада 2014 заборонив купувати газ приватного видобутку двом сотням  підприємств України, тобто - заборонив ринкові стосунки та змусив купувати газ, який йшов для населення. Ці підприємства споживають 2 000 000 000 кубічних метрів газу. На Кабмін подали до суду і виграли, але суди тривали всю зиму. І всю зиму ми платили передплату Газпрому, тому що нам «не вистачало» власного видобутку.

Мало хто знає, але на Кабмін України стали подавати в суд компанії-інвестори, а в кулуарах інвестиційного енергетичного форуму АдамСмітКонференц говорили про те, що якщо Україна продовжить так знущатися над власним бізнесом, на неї будуть накладені санкції.

Куля в лоб - так куля в лоб!

 
 

Повернутися
12.03.2015
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...