НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ МАТІР ШКОЛЯРА ПІДНЯЛА РУКУ НА ЙОГО ОДНОКЛАСНИКА

 Матір підлітка так виховувала його однокласника, що дитина зі шкільного класу потрапила до лікарні. Щодо жінки правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 ККУ – легкі тілесні ушкодження.

Про те, що із Глибочецької загальноосвітньої школи, що на Борщівщині, для надання медичної допомоги доставили 14-річного школяра, поліцейських повідомили із районної лікарні. Для з’ясування обставин, за яких була травмована дитина, в медичний заклад терміново виїхала слідчо-оперативна група Борщівського відділення поліції.

Правоохоронці встановили, що закрита травма шийного відділу хребта, гематоми шиї та лівої скроневої ділянки голови і садна лівої вушної раковини – наслідки виховного впливу на школяра дорослого, а саме матері одного з його однокласників.

Коли між хлопчиками виник конфлікт, матір одного з них вирішила буквально взяти ситуацію у свої руки. На перерві жінка ввірвалася у клас, схопила чужого сина та вдарила його об стіну.

Як стверджують свідки, побиття дитини відбувалося на очах у завуча школи.

Якщо жінка за свої дії нестиме кримінальну відповідальність згідно статті 125 ККУ, то освітянин наразі обійшовся дисциплінарним впливом, його звільнили з посади зауча й перевели й рядові педагоги. Покарання горе-педагога батьківський комітет вважає зам’яким й наполягає на його звільненні чи переведенні на інше місце роботи.


Повернутися
22.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!