ПРИКРАС НА 15000 ГРИВЕНЬ ВИНІС КРАДІЙ З ОСЕЛІ МЕШКАНКИ БЕРЕЖАН

Інформація про крадіжку ювелірних виробів надійшла у середу, 18 листопада, до Бережанського відділу поліції. Із заявою звернулась мешканка райцентру.

Жінка повідомила, що з квартири за якою вона доглядала, пропали дорогоцінні речі.

За словами начальника Бережанського відділу поліції Вадима Міжнова, у ході слідчо-розшукових дій стало відомо, що до злочину причетний двадцятичотирьохрічний мешканець Бережан.

Чоловік неодноразово попадав у поле зору працівників поліції. Хлопець немає постійного місця роботи і підробляє сезонними підробітками.

Тридцятичотирьохрічна мешканка звернулась до молодика, аби той допоміг їй перенести важкі речі. Після роботи хлопець з оплатою прихопив із собою й ювелірні вироби на суму 15 000 гривень.

Прикраси він здав до ломбарду, а готівку витратив на власні потреби.

Підозрюваному інкримінують статтю 185 частини 3 ККУ – крадіжка. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Вирішується питання про встановлення запобіжного заходу.


Повернутися
22.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.