НА ДОВІРЛИВИХ КЛІЄНТАХ ЧОРТКІВЧАНИН ЗАРОБИВ ТИСЯЧІ ДОЛАРІВ

Десятки людей обдурив 22-річний підприємець з Чорткова. Молодик пропонував мешканцям району привабливі умови працевлашування за кордоном та візову підтримку.

Гроші брав чималі, а клієнти на візи та заробітки чекають ще й досі.

Як розповів старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Юрій Барабан, підприємливий ділок орендував приміщення в центрі Чорткова та облаштував там фіктивну фірму. Послуги пропонував різні: візова підтримка, працевлаштування за кордоном, сімейні тури Європою, тощо.

До підприємця почали звертатися клієнти. Свою так звану допомогу чортківчанин оцінював по різному. Загалом люди платили аферисту від п’ятисот до восьми тисяч доларів. Той забирав готівку і паспорти, але працевлаштовувати чи сприяти у виготовленні віз не поспішав, а постійно виправдовувався, щодо затримання виконання послуг.

Люди чекали більше року. Обдурені клієнти почали звертатися за допомогою до правоохоронців. Поліцейські задокументували вже п’ятнадцять таких звернень.

За фактом шахрайських дій відкрито кримінальне провадження згідно статі 190 ККУ. Триває розслідування.

Працівники поліції звертаються до мешканців краю, хто потерпів від подібного шахрайства, звертатися за телефоном 097–941-79–25 або на лінію “102″ у Чортківський відділ поліції.


Повернутися
22.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.