НА ДОВІРЛИВИХ КЛІЄНТАХ ЧОРТКІВЧАНИН ЗАРОБИВ ТИСЯЧІ ДОЛАРІВ

Десятки людей обдурив 22-річний підприємець з Чорткова. Молодик пропонував мешканцям району привабливі умови працевлашування за кордоном та візову підтримку.

Гроші брав чималі, а клієнти на візи та заробітки чекають ще й досі.

Як розповів старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Юрій Барабан, підприємливий ділок орендував приміщення в центрі Чорткова та облаштував там фіктивну фірму. Послуги пропонував різні: візова підтримка, працевлаштування за кордоном, сімейні тури Європою, тощо.

До підприємця почали звертатися клієнти. Свою так звану допомогу чортківчанин оцінював по різному. Загалом люди платили аферисту від п’ятисот до восьми тисяч доларів. Той забирав готівку і паспорти, але працевлаштовувати чи сприяти у виготовленні віз не поспішав, а постійно виправдовувався, щодо затримання виконання послуг.

Люди чекали більше року. Обдурені клієнти почали звертатися за допомогою до правоохоронців. Поліцейські задокументували вже п’ятнадцять таких звернень.

За фактом шахрайських дій відкрито кримінальне провадження згідно статі 190 ККУ. Триває розслідування.

Працівники поліції звертаються до мешканців краю, хто потерпів від подібного шахрайства, звертатися за телефоном 097–941-79–25 або на лінію “102″ у Чортківський відділ поліції.


Повернутися
22.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.