ТАК ХОТІВ ПОХМЕЛИТИСЬ, ЩО… ПІШОВ НА ПОГРАБУВАННЯ

 Магазинного злодія затримали працівники Державної служби охорони в Тернополі. 20-річний хлопець хотів похмелитись і через це пішов на злочин.

- Прибувши на об’єкт, група реагування миттєво заблокувала усі виходи. У зв’язку з тим, що прилегла територія довкола магазину була досить великою та мала декілька виходів, правоохоронці взялись обстежувати територію, – розповів начальник Управління поліції охорони в Тернопільській області Олег Іващенко. – В ході обстеження було виявлено сліди проникнення – зламані вхідні та тильні двері магазину. А незабаром виявили і зловмисника, який встиг «похазяйнувати» в крамниці та викрасти слабоалкогольні напої.

Відомості про подію внесено до єдиного реєстру досудового розслідування. Молодику доведеться відповісти за скоєний протиправний вчинок перед законом.


Повернутися
22.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.