«Лісові» гриби з … теплиці

Упродовж 15-років тернополянин Роман Рига вирощує вдома гриби гливи. За ці роки пан Роман знає усі секрети грибного вирощування і каже, що до глив треба особливий підхід, адже вони не сприймають хімії, дуже чутливі до зміни температури і не можуть рости без світла.

Гливи люблять

світло і не

переносять хімії

– Є два способи вирощування глив удома: екстенсивний та інтенсивний, – розповідає грибник. – За допомогою екстенсивного способу ми створюємо умови подібні до їх звичного середовища. Для цього потрібно взяти свіжозрізаний стовбур дерева довжиною 40-50 сантиметрів. Просвердлити у ньому довкола дірки довжиною 10-15 см, закласти в них міцелій (грибне насіння) і прикрити ватою, щоб він не розсипався. Міцелій я купую у Львівській лабораторії, або замовляю через інтернет. Однак, у всесвітній мережі дуже легко наткнутися на шарлатанів, які пропонують насіння грибів, яких в принципі не можливо виростити у домашніх умовах, приміром, білі. Однак я вже знаю перевірені лабораторії, котрі продають якісне насіння.

Для того, щоб на деревині «прижився» міцелій і розрослася грибниця, пан Роман відносить її у підвал і зверху накриває целофаном.

– Глива дуже вибаглива, тож якщо підвал покритий пліснявою – росити не буде, – зауважує чоловік. — Я взагалі усі стіни побілив

Рівно через два місяці колоду можна діставати і переносити у садок, щоб дати можливість грибам вирости. Гливи люблять рости у тихому затінку, де немає протягів.  Утім, надворі температура повинна сягати не менше десяти градусів тепла.

– Через два тижні, як ви винесли гриби на вулицю, можете збирати перший урожай, – каже пан Роман. – Оскільки гриби ростуть хвилями, то він буде найвищим. Після цього колоду можна ще використовувати упродовж 5-ти років.

За словами грибника, завдяки екстенсивному способу урожай можна збирати двічі на рік – навесні і восени.

Швидко ростуть

у мішках

А щоб мати домашні гриби цілий рік, пан Роман використовує інтенсивний спосіб вирощування у мішках з соломою.

– За моїми спостереженнями, найвищу урожайність має солома пшениці, – пояснює чоловік. – Але тут слід врахувати те, що нині дуже багато полів обробляють хімією, а треба брати екологічно чисту солому, інакше глива рости не буде. Після цього солому треба знезаразити від шкідливих мікроорганізмів. Одним з найпростіших і доволі ефективних способів є пропарювання. Треба взяти 40-літрову каструлю, низ вистелити ганчіркою і залити водою, а зверху покласти солому. Каструлю треба поставити на газ і нагріти її до 100 градусів, а потім гріти на повільному вогні упродовж двох годин. Після цього дати соломі вистигнути, а тоді вже перемішати її з міцелієм. Далі – утрамбувати солому в чистий поліетиленовий мішок, попередньо зробивши отвори діаметром 10-15 см, для проростання грибів. Після цього віднести мішок у підвал. За тиждень мішок повинен стати молочно-білого кольору, це свідчить про те, що грибниця проросла. Через 20 днів, коли з отворів проростуть маленькі гриби,  мішки треба перенести до теплиці. Там повинна бути стала температура 12-18 градусів тепла. Через тиждень можна збирати урожай.

Новачкам щастить

За словами пана Романа, у нього гриби виросли лише з третього разу.

– Гливи дуже примхливі, тож виростити їх доволі непросто, – каже чоловік.  – Нині я вже по запаху в теплиці визначаю, чого моїм грибам треба. Приміром, без достатньої кількості кисню і тепла шапочки грибів починають скручуватися. Ці нюанси вже вчишся помічати з досвідом. Як правило, новачкам щастить – з першого разу у них виходить зібрати дуже добрий урожай, а вже потім починаються проблеми. Нині нерідко можна зустріти в газеті оголошення про курси по вирощуванню глив, більше того, горе-тренери навіть пропонують купити у них насіння. Відтак провівши сякий-такий семінар і зібравши суму грошей, вони просто зникають. Мав необережність раз потрапити на такий лохотрон, задавши кілька запитань, зрозумів, що тренер «зеленого» поняття про вирощування грибів не має …

Чоловік розповів, що вирощувати гливи у домашніх умовах почали порівняного нещодавно – 70 років тому, (для порівняння, шампіньйони вирощують уже понад 300 років). Гливи, як губки висмоктують з організму радіонукліди та важкі метали.

– Домашні гливи можна навіть їсти у сирому вигляді, – зауважує грибник. – Якщо ви вирішили з них щось приготувати, то треба пильно слідкувати за тим, щоб їх не переварити. Справа в тому, що них в багато білка, тому, коли гливи варять довго, вони тверднуть і втрачають смак. Гливи слід смажити не більше 10 хвилин.

У природі гливи найчастіше можна зустріти в Карпатах, найкраще вони ростуть на горіхах. Дикі гливи  не мають такого «товарного» вигляду, однак смачніші за домашні.

– Щоб не ходити за грибами до лісу, я вирощую гриби сам, – усміхається чоловік. – Уявляєте здивування людей, коли я взимку кажу, що щойно грибів назбирав.