В ТЕРНОПОЛІ СПІЙМАЛИ ДВОХ НАРКОДІЛКІВ.

Працівники відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Тернопільського обласного управління внутрішніх справ систематично проводять оперативно-профілактичні відпрацювання у розважальних закладах обласного центру та місцях масового проведення дозвілля. Мета заходів – запобігання незаконному розповсюдженню наркотичних засобів серед молоді.

Двох тернополян, які намагалися збути небезпечні наркотики, викрили оперативники під час одного з таких відпрацювань на території одного з нічних клубів Тернополя.

Міліціонери виявили у молодиків небезпечний наркотичний препарат – субутекс.

Вартість однієї таблетки 800-1000 гривень. При вживанні її ділять на декілька доз, тож продають наркоділки цей препарат частинами.

Правоохоронці вилучили у молодиків сім таких таблеток, загальною вартістю близько семи тисяч гривень.

За фактом злочину відкрито кримінальне провадження згідно частини 2 статті 309 ККУ – незаконне зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів.

Працівники міліції встановлюють канали надходження дорогих наркотичних засобів до зловмисників. Триває досудове розслідування.


Повернутися
11.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.