В ТЕРНОПОЛІ СПІЙМАЛИ ДВОХ НАРКОДІЛКІВ.

Працівники відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Тернопільського обласного управління внутрішніх справ систематично проводять оперативно-профілактичні відпрацювання у розважальних закладах обласного центру та місцях масового проведення дозвілля. Мета заходів – запобігання незаконному розповсюдженню наркотичних засобів серед молоді.

Двох тернополян, які намагалися збути небезпечні наркотики, викрили оперативники під час одного з таких відпрацювань на території одного з нічних клубів Тернополя.

Міліціонери виявили у молодиків небезпечний наркотичний препарат – субутекс.

Вартість однієї таблетки 800-1000 гривень. При вживанні її ділять на декілька доз, тож продають наркоділки цей препарат частинами.

Правоохоронці вилучили у молодиків сім таких таблеток, загальною вартістю близько семи тисяч гривень.

За фактом злочину відкрито кримінальне провадження згідно частини 2 статті 309 ККУ – незаконне зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів.

Працівники міліції встановлюють канали надходження дорогих наркотичних засобів до зловмисників. Триває досудове розслідування.


Повернутися
11.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…