СОЛІСТКА ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ГУРТУ “ФІРА” РОЗПОВІЛА ПРО ВРАЖЕННЯ ВІД “Х-ФАКТОРА”

Колоритний тернопільський гурт «Фіра» за крок від фінішної прямої у суботу, 30 жовтня покинув телепроект «Х-фактор».

В одинадцятому випуску шоу Х-фактор 6 – учасники подолали фінішну пряму і фінальний етап тренувального табору . Одинадцятий ефір шоу відкрила категорія «Колективи», яка дісталася солісту гурту «Бумбокс» Андрію Хливнюку, пишуть “Тернополяни”.

Першими перед суддями виступила група Sparkle . Дівчата виконали ліричну композицію , яка не залишила суддів байдужими. Наступними продемонстрували свої вокальні дані учасники групи «Фіра». Вони заспівали народну пісню «Кучери». Номер вийшов емоційним і колоритним . Однак після виступу останнього колективу EPOLETS – тернопільському гурту довелося покинути телепроект.

Хливнюку довелося дуже непросто – він ніяк не міг визначитися , кому їх колективів дати шанс пройти далі. У результаті Андрій поміняв групу Фіра на EPOLETS . Колектив Фіра покинув шоу.

Не зважаючи на це тернополяни зізнались, що відчувають себе частиною Х-фактору. Для них це неймовірні емоції. Наприклад для солістки гурту Ірини участь у шоу нагадала пологовий будинок – де треба рано вставати і цілий день переживати, а для її чоловіка Сергія – армію.

Солістка гурту Ірина Музика розказала про враження від шоу в ексклюзивному інтерв’ю 0352.

– Ірен, розкажіть, як з’явилася ідея поїхати на кастинг «Х -фактору»?

– Коли ми дізналися, що цього року у проекті можуть брати участь і колективи, то спочатку дуже сумнівалися, чи варто йти на кастинг, адже завжди у таких шоу беруть участь талановиті люди, які дуже впевнені у собі і вже мають певний досвід участі у таких проектах. А ми, хоча і виступали раніше на різноманітних фестивалях та корпоративах, але жодного разу не брали участі у конкурсах чи змаганнях. А кастинги «Х-фактору» афішуються на усю країну, тому ми довго думали з цього приводу. Та все ж вирішили, що варто наважитись і пережити такий досвід.

– Всі учасники гурту мають музичну освіту?

– Так, усі мають музичну освіту, тому усі ми зовсім нудні люди, адже займаємося тільки музикою (сміється). Один дає уроки, інший пише фонограми, а хтось працює на студії чи у філармонії, але всі ми так чи інакше пов’язані з музикою. Особисто я вчилася у Тернопільському педагогічному університеті, а потім закінчила магістратуру з академічного вокалу. А вже естрадний спів я опановувала самостійно і це було дуже непросто, адже це зовсім інша манера співу.

– Ви з чоловіком працюєте в одному музичному гурті. Чи відображається це на вашому сімейному житті?

– Ми проводимо дуже багато часу разом і це дуже відбивається на наших стосунках. У нас не завжди збігається думка щодо пісні, чи щодо того, як має звучати мій голос. Буквально на вчорашній репетиції ми сперечалися щодо виконання пісні: чоловік стверджував, що я маю заспівати фальцетом, а голос мій має заворожувати, але я відчуваю ту пісню по іншому. І коли я йому готую їсти – то підколюю: «Ну, як, заворожує?» (сміється). Але мені здається, що ми добре справляємось із завданням поєднання роботи і дому.

– Чи прислухались ви до порад суддей шоу? Адже вже на першому кастингу вас розкритикували за старомодне аранжування.

– Звичайно, прислухались. Однією з причин, чому ми йшли на Х-фактор, було почути думку кваліфікованих людей. Їхні поради є дуже цінними для нас, тому зараз ми працюємо над новими піснями із сучасним аранжуванням.

Крім того, я дуже вдячна Сергію Сосєдову за те, що він порадив мені розкритися у пісні, котру я виконувала на першому кастингу, зробити в ній кульмінацію. І він попав у десятку, бо ще на репетиціях мені хотілося зробити все те, про що він казав, але я не наважувалась. А він мере вразив і дав дуже гарну пораду.

– Яке випробування було найскладнішим у тренувальному таборі?

– Найважчими були навіть не випробування, а умови: ми майже не спали, завдання давались вночі, на підготовку було всього 40 хвилин і вже на 2 день треба було виступати на публіці. А особисто для мене було ще й важко постійно перебувати серед такої кількості людей, не маючи особистого простору. Навіть мій чоловік знає, що іноді мені потрібно побути на самоті, у тиші. Я люблю писати щоденники, наодинці обдумувати щось, читати. А постійне перебування кілька днів з багатьма людьми було дуже виснажливим для мене.

І, звичайно, хотілося, оправдати довіру колективу. Коли я співала у тренувальному таборі одна під акомпанемент роялю, то розуміла, що лише від мене залежить доля нашого колективу у шоу.

– У рідному Тернополі ви, напевно, відразу стали популярними?

– Може це прозвучить нескромно, але у рідному місті нас і раніше знали, бо ми дуже давно займаємось музикою. Але, безумовно, завдяки «Х-фактору» інтерес до нашої творчості дуже пожвавився, і нам це дуже приємно. А в одному з магазинів мене тепер називають «наша зірка» (сміється).


Повернутися
06.11.2015
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.