ПОСАДОВИХ ОСІБ БУЧАЦЬКОГО ПТУ ПРИТЯГНУЛИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

В ході ревізії Державного навчального закладу “Бучацьке професійно-технічне училище» фахівці Держфінінспекції в Тернопільській області виявили фінансових порушень, що призвели до втрат, на суму 113 тис. гривень.

Так, внаслідок невиконання суб’єктом господарювання умов договору про спільну діяльність по обробітку орної землі училищем недоотримано 14,5 тис. гривень, ще 9,1 тис. гривень недопоступило внаслідок ненарахування індексації орендної плати. Разом з тим, училищем не перераховано до обласного бюджету 23,3 тис. гривень, що надійшли на відновлення касових видатків загального фонду, проведених у минулих бюджетних періодах.

Встановлено також незаконне покриття витрат спеціального фонду за рахунок загального фонду на суму 62,2 тис. гривень та порушення з оплати праці на 3,7 тис. гривень.

За допущені порушення фінансової дисципліни трьох посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 164-2 КУпАП, адмінпротокол за порушення бюджетного законодавства направлено на розгляд суду. До установи застосовано фінансову санкцію у вигляді зупинення операцій з бюджетними коштами.

Про результати ревізії поінформовано  правоохоронні органи.


Повернутися
06.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...