ПОСАДОВИХ ОСІБ БУЧАЦЬКОГО ПТУ ПРИТЯГНУЛИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

В ході ревізії Державного навчального закладу “Бучацьке професійно-технічне училище» фахівці Держфінінспекції в Тернопільській області виявили фінансових порушень, що призвели до втрат, на суму 113 тис. гривень.

Так, внаслідок невиконання суб’єктом господарювання умов договору про спільну діяльність по обробітку орної землі училищем недоотримано 14,5 тис. гривень, ще 9,1 тис. гривень недопоступило внаслідок ненарахування індексації орендної плати. Разом з тим, училищем не перераховано до обласного бюджету 23,3 тис. гривень, що надійшли на відновлення касових видатків загального фонду, проведених у минулих бюджетних періодах.

Встановлено також незаконне покриття витрат спеціального фонду за рахунок загального фонду на суму 62,2 тис. гривень та порушення з оплати праці на 3,7 тис. гривень.

За допущені порушення фінансової дисципліни трьох посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 164-2 КУпАП, адмінпротокол за порушення бюджетного законодавства направлено на розгляд суду. До установи застосовано фінансову санкцію у вигляді зупинення операцій з бюджетними коштами.

Про результати ревізії поінформовано  правоохоронні органи.


Повернутися
06.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.