ПОПРОСИВ ЗАРЯДИТИ ТЕЛЕФОН. ОТРИМАВ… НІЖ У ГРУДИ

Подія трапилася в одному з сіл Борщівського району. Сварка між сусідами завершилася для одного із них лікарняним ліжком, для іншого – кримінальним провадженням.

Як розповів перший заступник начальника Борщівського райвідділу міліції Володимир Гуска, повідомлення про 48-річного пацієнта з проникаючим поранення грудної клітки надійшло до правоохоронців від медиків.

Допоки лікарі боролися за життя чоловіка, міліціонери почали встановлювати, хто спричинив йому травму.

У нанесенні тяжкого тілесного ушкодження правоохоронці запідозрили 60-річного односельчанина потерпілого. У нього вилучили знаряддя злочину – ніж.

Як з’ясувалося, напередодні потерпілий завітав до будинку підозрюваного з проханням допомогти йому зарядити мобільний телефон. Сусід не відмовив.

Через кілька годин потерпілий повернувся за своїм телефоном. Тут між ними виник конфлікт. Хто саме спровокував суперечку правоохоронці ще встановлюють. Проте господар оселі відмовився віддавати телефон сусіду, мотивуючи це тим, що останній винен йому гроші. Під час сварки пенсіонер схопив зі стола ніж та вдарив гостя у груди.

Потерпілий ще встиг дійти додому. Там йому стало погано і його співмешканка викликала швидку. Медики прооперували чоловіка. Отримане ним ушкодження кваліфіковане як тяжке.

Правоохоронці затримали підозрюваного згідно статті 208 КПК. Дії пенсіонера кваліфікують за частиною 1 статті 121 ККУ – умисне тяжке тілесне ушкодження. Санкція статті передбачає покарання до 8 років ув’язнення.


Повернутися
06.11.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…