ТЕРНОПІЛЬЩИНА ОТРИМАЄ 165 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

Перспективи щодо втілення проектів соціально-економічного характеру в області у наступному році обговорили під час наради з головами РДА, головами районних та міських рад, яку 28 жовтня провів голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна, повідомляє прес-служба ТОДА.

Зокрема, у фонді регіонального розвитку для Тернопільської області передбачено на 2016 рік 165 млн грн. Ці кошти спрямують на проекти, які попередньо пройдуть конкурсний відбір.

«Свої ідеї та креативні підходи слід починати формувати якомога скоріше. Вони мають втілитись у ефективних соціально-економічних проектах, - зазначила директор департаменту економічного розвитку, інвестиційної діяльності та міжнародного співробітництва ОДА Галина Воляник. – Подавати проекти можна до 1 грудня. Як тільки Верховна Рада затвердить Стратегію розвитку області на 2016 рік, ми оголосимо конкурс. Він триватиме до місяця часу».

Проект повинен включати проектно-кошторисну документацію та календарний план реалізації терміном на три роки. Також має бути передбачено співфінансування з місцевого бюджету. У пріоритеті під час відбору - проекти, орієнтовані на забезпечення сталого розвитку територіальних громад.

«Тернопільська область стала форматором реформ. Ми маємо 26 новостворених громад, це шоста частина від загальної кількості в Україні, - зазначив Степан Барна. – Для області передбачено 1,5 млрд грн на реалізацію програми підтримки цих громад. В громадах втілюватимуть проекти, які матимуть колосальний соціальний ефект для громади. Вони стосуватимуться розвитку інфраструктури, екології, транспортної системи, реконструкції медичних закладів, закладів освіти, культури, ремонту доріг. Тому закликаю керівництво на місцях детально проаналізувати потреби та перспективи громад».


Повернутися
31.10.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...