ЖИТЕЛІ БУЧАЧА ВИМАГАЮТЬ ПОВЕРНУТИ ЦЕРКОВНІ РАРИТЕТИ

Представники громади Бучача вважають, що прокуратура уже три роки "гальмує" розкриття кримінальної справи щодо зникнення цінностей з Бучацької церкви св. Миколая. 27 жовтня бучачани прийшли до обласної прокуратори, щоб з’ясувати, чому ніхто не шукає церковні скарби.

- Є відкрита кримінальна справа про втрату цінностей від 6 березня 2013 року. Справа триває уже три роки, - розповідає представник громади Бучача Галина Гнатів. - Ми маємо ухвалу Бучацького районного суду від 18 листопада 2013 року та від 22 січня 2014 року про виконання незалежної кримінальної мистецькознавчої експертизи.

Громада Бучача вважає, що слідство спеціально затягують, бо слідчі та прокурори зацікавлені у тому, щоб закрити цю справу.

- Я думаю, що вони мають щось з тих цінностей, які пропали, - вважає пані Гнатів. - За ці три роки цінності продовжують пропадати. Цього року на День Незалежності прийшла до церкви. Молюсь і бачу, що лампада - не та. Замінили лампаду.

Пані Гнатів та інші представники громади вважають, що бучацькі та обласні слідчі не виконують ухвалу суду. Цього року у рамках розслідування до бучацької церкви запросили експертів для проведення кримінальної мистецькознавчої експертизи.

Головний прокурор Тернопільської області Олександр Мартинюк прийняв представників громади.

- Він нас прийняв і сказав, що вперше чує про наші заяви, - каже Галина Гнатів. - Я уже чотири місяці пишу звернення, більше 20 листів, а він мені каже: "А а я хоча б на одному листі підписався?". Якщо він жодного не прочитав, то вони напевно усі в смітнику. А нам у відповідь завжди приходять листи, підписані якимось Антюком. Якщо б пан Мартинюк був гідним господарем у своїй прокуратурі, то закони виконували б.

Люди звернулись до суду, щоб зобов'язати прокуратуру та слідчих до виконання своїх обов'язків. 

Журналіст "20 хвилин" звернулась за коментарем щодо даної ситуації в обласну прокуратуру. У прес-службі повідомили, що неодноразові звернення пані Гнатів розглядали, і про результати розгляду жінку поінформував заступник прокурора області.

- Зокрема, Галині Гнатів повідомлялося, що слідчим відділом Бучацького РВ УМВС в області розслідується кримінальне провадження за ч.1 ст.185 КК України за фактом можливого зникнення чи підміни об’єктів культурної спадщини, які перебували в церкві Святого Миколая в місті Бучачі, - коментують у прес-службі прокуратури області. -На даний час призначена комплексна мистецькознавча експертиза для підтвердження чи спростування доводів заявника щодо оригінальності творів мистецтва.

Після проведення вказаної експертизи слідством буде прийнято обгрунтоване процесуальне рішення. 
- 27 жовтня 2015 року заявники на особистому прийомі прокурора Тернопільської області звернулися з усним зверненням щодо незаконних, на їх думку, дій працівників міліції та прокуратури, - додають у прес-службі. - Прокуратура Тернопільської області перевірить дані факти та про результати розгляду звернення заявників буде повідомлено відповідно до чинного законодавства.


Повернутися
31.10.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...