НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ НЕМОВЛЯ ПОМЕРЛО ЗАГАДКОВОЮ СМЕРТЮ

На Тернопільщині сталася жахлива трагедія. У Теребовлянському районі померло немовля, якому виповнилося трохи більше місяця.

Як повідомляє Терен, до районної лікарні звернулись батьки малюка. Дитину, що народилась 15 вересня цього року, знайшли мертвою у ліжечку. За результатами розтину лікарі повідомили, що причиною трагедії став синдром раптової смерті немовлят.

Цим терміном медики називають раптову смерть немовляти, яку неможливо було спрогнозувати, базуючись на даних анамнезу, не вдається пояснити при розтині й детальному вивченні місця смерті.

Такі випадки стаються з частотою один на тисячу живих новонароджених. Приблизно 90% випадків виникає протягом перших 6 місяців життя.

Детальну статистику подібних випадків у нашій області знайти складно. Якщо вірити даним сайту Державної служби статистики України, за 2014 рік на Тернопільщині зареєстровано лише одну смерть немовляти, де у висновку зазначено “СРСН”. Проте часто причиною смерті немовлят називають асфіксію, інфекції та обструкцію верхніх дихальних шляхів або ж взагалі звинувачують батьків у неналежному догляді.

Наразі наука так і не може дійти спільної думки щодо причин, передумов і факторів ризику СРСН.


Повернутися
31.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…