НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ НЕМОВЛЯ ПОМЕРЛО ЗАГАДКОВОЮ СМЕРТЮ

На Тернопільщині сталася жахлива трагедія. У Теребовлянському районі померло немовля, якому виповнилося трохи більше місяця.

Як повідомляє Терен, до районної лікарні звернулись батьки малюка. Дитину, що народилась 15 вересня цього року, знайшли мертвою у ліжечку. За результатами розтину лікарі повідомили, що причиною трагедії став синдром раптової смерті немовлят.

Цим терміном медики називають раптову смерть немовляти, яку неможливо було спрогнозувати, базуючись на даних анамнезу, не вдається пояснити при розтині й детальному вивченні місця смерті.

Такі випадки стаються з частотою один на тисячу живих новонароджених. Приблизно 90% випадків виникає протягом перших 6 місяців життя.

Детальну статистику подібних випадків у нашій області знайти складно. Якщо вірити даним сайту Державної служби статистики України, за 2014 рік на Тернопільщині зареєстровано лише одну смерть немовляти, де у висновку зазначено “СРСН”. Проте часто причиною смерті немовлят називають асфіксію, інфекції та обструкцію верхніх дихальних шляхів або ж взагалі звинувачують батьків у неналежному догляді.

Наразі наука так і не може дійти спільної думки щодо причин, передумов і факторів ризику СРСН.


Повернутися
31.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.