В ТЕРНОПОЛІ ДВОЄ МОЛОДИКІВ ДО СМЕРТІ ПОБИЛИ ЧОЛОВІКА

За підозрою у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, тернопільські правоохоронці затримали двох жителів обласного центру. Жертвою молодиків став 47-річний тернополянин.

Як повідомив начальник Тернопільського міськвідділу внутрішніх справ Петро Гукалюк, підозрюваним інкримінують частину другу статті 121 ККУ. Їх затримано згідно статті 208 Кримінально-процесуального кодексу.

Повідомлення про смерть потерпілого надійшло до правоохоронців з реанімаційного відділення КТЗОР “Тернопільська університетська лікарня”, куди потерпілий у коматозному стані був доправлений 13 жовтня. Медицина виявилася безсилою. За декілька днів чоловік, не приходячи до тями, помер.

Судово-медична експертиза підтвердила припущення медиків та правоохоронців – смерть була насильницькою. Міліціонери розпочали оперативно-слідчі дії у ході яких з’ясували, що тілесні ушкодження потерпілому нанесли двоє тернополян 1988 та 1994 років народження.

Підозрювані на даний час відмовляються від дачі свідчень, тому невідомо, що стало причиною конфлікту між ними та потерпілим. Проте молодики зізнаються, що з жертвою раніше не були знайомі.
Триває досудове розслідування.


Повернутися
31.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.