В ТЕРНОПОЛІ ДВОЄ МОЛОДИКІВ ДО СМЕРТІ ПОБИЛИ ЧОЛОВІКА

За підозрою у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, тернопільські правоохоронці затримали двох жителів обласного центру. Жертвою молодиків став 47-річний тернополянин.

Як повідомив начальник Тернопільського міськвідділу внутрішніх справ Петро Гукалюк, підозрюваним інкримінують частину другу статті 121 ККУ. Їх затримано згідно статті 208 Кримінально-процесуального кодексу.

Повідомлення про смерть потерпілого надійшло до правоохоронців з реанімаційного відділення КТЗОР “Тернопільська університетська лікарня”, куди потерпілий у коматозному стані був доправлений 13 жовтня. Медицина виявилася безсилою. За декілька днів чоловік, не приходячи до тями, помер.

Судово-медична експертиза підтвердила припущення медиків та правоохоронців – смерть була насильницькою. Міліціонери розпочали оперативно-слідчі дії у ході яких з’ясували, що тілесні ушкодження потерпілому нанесли двоє тернополян 1988 та 1994 років народження.

Підозрювані на даний час відмовляються від дачі свідчень, тому невідомо, що стало причиною конфлікту між ними та потерпілим. Проте молодики зізнаються, що з жертвою раніше не були знайомі.
Триває досудове розслідування.


Повернутися
31.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.