СІЄМО МОРКВУ ПІД ЗИМУ

 Городники-початківці часто бояться сіяти коренеплоди під зиму — а раптом не зійде, або зійде у відлигу, а потім замерзне? Але використовувати переваги посіву під зиму можна і потрібно — адже це дозволяє отримати урожай набагато раніше, помітно скоротивши весняні клопоти.

З якою культури краще почати недосвідченому городнику? Ну, звичайно, з моркви! По-перше, морква — це рослина помірного клімату, невимоглива до тепла. Хоча оптимальна температура для її росту близько 20 о С, насіння моркви починають проростати при температурі 3 … 4 о С. До того ж сходи моркви можуть витримувати зниження температури до -3 …- 4 о С. Все це робить можливим підзимній або дуже ранній посів насіння.

По-друге, ще одна властивість моркви робить посів під зиму навіть більш вигідним. Насіння моркви надто повільно проростають та вимагають значного зволоження грунту, і їх сіють якомога раніше, поки в грунті є достатня кількість вологи після танення снігу. При даже невеликому запізненні з посівом насіння моркви потрапляє в сухий грунт і дає слабкі сходи, а іноді і зовсім не проростає. Тому садівники витрачають багато часу на протруювання, замочування і навіть попереднє закопування насіння — аби простимулювати їх швидке проростання.

Зате, якщо ви посієте моркву під зиму — нічого такого робити не доведеться. Але тільки це метод зовсім не «посіяв і забув», як можуть подумати деякі. Насправді тут теж є свої тонкощі.

Вибір місця для посіву під зиму моркви

Для посіву моркви восени підійде ділянка з легким родючим грунтом, яка рано звільняється від снігу. Грунт має бути досить пухким, не сильно ущільнюватись протягом зими. Морква дає високий урожай тільки на пухких суглинистих і супіщаних грунтах з нейтральною або слабокислою реакцією, що містять багато органічної речовини, очищених від бур’янів.

Моркву розміщують після культур, вимогливих до родючості грунту. Кращі попередники для моркви — рання капуста, огірки, цибуля, баштанні, рання картопля. Найгірший попередник для моркви — вона сама, особливо якщо буде висіватися той же сорт, що і в попередньому році. Щоб уникнути ураження рослин хворобами її повертають на ту ж ділянку не раніше, ніж через 3-4 роки.

Підготовка грунту для посіву моркви

Обробку грунту слід починати відразу після збирання попередника. Потрібно очистити грунт від рослинних залишків і провести глибоку оранку на 30 см, одночасно вносячи на 1 м2 по 2-3 кг добре перепрілого перегною і мінеральні добрива: суперфосфату 20-25 г, калійної солі 10-15 м.

Морква повинна висіватися на другий або третій рік після внесення гною. Якщо моркву розміщують на другий рік після внесення свіжого органічного добрива, високі врожаї її можна отримати тільки при використанні мінеральних добрив.

На кислому грунті розсипають на 1 м2 грядки 150 г доломітового борошна, або 1 склянку деревної золи, або 350 г крейди. Потім грунт дезінфікують (1 ст. л. мідного купоросу на 10 л води). Якщо грунт важкий, для поліпшення його структури використовують напіврозкладену тирсу (свіжу вносити не можна).

Сорти моркви

 З вибором сорту важливо не помилитися — далеко не всякий сорт моркви підходить для посіву під зиму. Зазвичай в цих умовах дають багатий урожай скоростиглі і середньостиглі холодостійкі сорти. Розглянемо властивості найбільш поширених.

Нантська-4 — один з кращих сортів для посіву під зиму і ранньою весною. Вегетаційний період 78-108 днів. Від появи весняних сходів до збору врожаю — всього 60-65 днів. М’якоть червона, соковита, солодка. Добре росте як на пухких, так і на важких грунтах. У другому випадку коренеплоди виходять не типові для сорту циліндричні, а конічні (що, втім, на смаку не відбивається).

Шантане-2461 — дуже поширений сорт для посіву під зиму, хоча є менш скоростиглим, ніж попередній. Це середньоранній сорт, вегетаційний період 120-125 днів. М’якоть помаранчева, щільна, солодка і ароматна. За смаковими якостями поступається Нантській моркві, зате дуже добре зберігається, стійкий до посухи та розтріскування.

Строки посіву і агротехніка

Термін посіву встановлюють таким чином, щоб до настання стійких холодів насіння не проросло. Це робиться не просто так: пророслі з осені насіння взимку зазвичай гинуть. Жовтневі посіви тому небезпечні — відлиги посприяють проростанню насіння, а морози неодмінно погублять сходи.

Останнім часом клімат став зовсім непередбачуваний — то морози, то відлиги. Рік на рік не доводиться. Тому посів під зиму моркви краще проводити якомога пізніше — з середини листопада, в мерзлий грунт.

Тут є своє правило: при такому пізньому посіві норму висіву збільшують на 20-25% порівняно з весняним посівом. Сіяти треба в заздалегідь підготовлені борозенки сухим насінням, щоб вони не могли прорости завчасно. Глибина посіву 1-2 см.

До насіння моркви можна додати насіння культур які швидко сходять (салат, редис і ін.), вони навесні позначать рядки і дозволять проводити обробку грунту в міжряддях і знищення бур’янів ще до появи сходів моркви.

Борозенки прикрийте заздалегідь заготовленим сухим шаром землі 1 см, зверху засипте торфом або перегноєм шаром 2-3 см і трохи ущільніть, щоб не здуло вітром. Коли випаде перший сніг, нагрібіть його на грядку і притисніть лапником. У такому вигляді посіви добре перезимують.

Догляд весною за посівами моркви

Догляд за посівом під зиму, загалом, такий же, як і за весняним. Якщо прикривали лапником — приберіть, коли почне танути сніг. Для прискорення танення частина снігу можна прибрати, а по поверхні грядки розсипати торф, так як темна поверхня активніше притягує сонячні промені. Коли сніг зійде, можна встановити низькі дуги і натягнути плівку або нетканий матеріал — і тоді на заздрість сусідам урожай отримаєте ще на тиждень раніше.


Повернутися
24.10.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...