ГОЛОД НЕ ТІТКА, ТИМ ПАЧЕ… ВНОЧІ!

 Науковці з Університету Аделаїди (Австралія) дійшли висновку, що шлунок людини не лише відповідає за перетравлювання їжі — він навіть здатен визначити, яка нині година і наскільки людина сита. Дослідники працювали з мишами (як це зазвичай буває при таких експериментах) і мали на меті визначити: як нерви у шлунку «розподіляють» денний раціон на три основні прийоми їжі. Як наслідок — виявили, що коли нерви мали бути активними, то демонстрували знижену чутливість до розтягування, яка відбувається під час прийому їжі. Доктор Стівен Кентиш, провідний автор наукового дослідження, каже, що чутливість нервів визначає швидкість передачі сигналу в мозок про те, що шлунок наповнений. Упродовж дня (у період неспання) чутливість нервів у шлунку — мінімальна. «При цьому вночі, коли тіло не потребує багато енергії, нерви реагують швидко, повідомляючи мозку: час припинити їсти», — зауважує Стівен Кентиш.

Науковці певні, що результати дослідження багато в чому пояснюють, чому в людей, які працюють ночами, трапляються різні відхилення, скажімо, надмірна вага. Дослідники зауважили, що миші були чутливими до незначних зміщень часу пробудження — бодай на кілька годин. У результаті таких зсувів у мишей змінювався апетит. Відтак учені радять під час визначення дієти враховувати також час, коли людина їсть. Це іноді навіть важливіше, аніж самі продукти, які вживаємо, кажуть дослідники.

«Незважаючи на те, що до експерименту ми залучили лабораторних мишей, вважаємо, що такий самий процес властивий і організму людини, — наголошує доктор Кентиш. — Сподіваємося продовжити дослідження і з’ясувати, чи змінюється експресія гормону голоду (лептину) у мишей протягом 24 годин і як цей процес може взаємодіяти з внутрішніми годинами».

Цікаво, що в попередньому своєму дослідженні ці ж учені виявили, що робота в нічний час та понаднормова праця провокують ожиріння. А їхні колеги з американського інституту Health Metrics and Evaluation (IHME) дійшли висновку, що нездорове харчування є найпоширенішою в світі причиною ранньої смерті. Неправильне (нераціональне) харчування, на думку експертів, — таке, що містить мінімальну кількість овочів, фруктів, горіхів і круп. Натомість у ньому забагато червоного м’яса, солі і безалкогольних солодких напоїв.

 Нездорове харчування, стверджують учені, має не менш негативний вплив на людський організм, аніж вживання алкоголю і куріння. Такий раціон провокує нестабільну роботу організму, різні захворювання, зокрема серцеві недуги, діабет.

 Водночас, на думку вчених, однакові фактори ризику мають інакший вплив на смертність у різних країнах. Скажімо, в країнах Південно-Східної Азії та Індії люди частіше помирають від поганої екології, тоді як у країнах із високим рівнем доходів однією з головних причин смерті є куріння. В Латинській Америці і на Близькому Сході головним ризиком для здоров’я вважають ожиріння. А в країнах Африки вчені називають відразу кілька факторів, що провокують ранню смерть: недоїдання, брудна вода, незахищений секс і вживання алкоголю.


Повернутися
24.10.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…