ГОЛОД НЕ ТІТКА, ТИМ ПАЧЕ… ВНОЧІ!

 Науковці з Університету Аделаїди (Австралія) дійшли висновку, що шлунок людини не лише відповідає за перетравлювання їжі — він навіть здатен визначити, яка нині година і наскільки людина сита. Дослідники працювали з мишами (як це зазвичай буває при таких експериментах) і мали на меті визначити: як нерви у шлунку «розподіляють» денний раціон на три основні прийоми їжі. Як наслідок — виявили, що коли нерви мали бути активними, то демонстрували знижену чутливість до розтягування, яка відбувається під час прийому їжі. Доктор Стівен Кентиш, провідний автор наукового дослідження, каже, що чутливість нервів визначає швидкість передачі сигналу в мозок про те, що шлунок наповнений. Упродовж дня (у період неспання) чутливість нервів у шлунку — мінімальна. «При цьому вночі, коли тіло не потребує багато енергії, нерви реагують швидко, повідомляючи мозку: час припинити їсти», — зауважує Стівен Кентиш.

Науковці певні, що результати дослідження багато в чому пояснюють, чому в людей, які працюють ночами, трапляються різні відхилення, скажімо, надмірна вага. Дослідники зауважили, що миші були чутливими до незначних зміщень часу пробудження — бодай на кілька годин. У результаті таких зсувів у мишей змінювався апетит. Відтак учені радять під час визначення дієти враховувати також час, коли людина їсть. Це іноді навіть важливіше, аніж самі продукти, які вживаємо, кажуть дослідники.

«Незважаючи на те, що до експерименту ми залучили лабораторних мишей, вважаємо, що такий самий процес властивий і організму людини, — наголошує доктор Кентиш. — Сподіваємося продовжити дослідження і з’ясувати, чи змінюється експресія гормону голоду (лептину) у мишей протягом 24 годин і як цей процес може взаємодіяти з внутрішніми годинами».

Цікаво, що в попередньому своєму дослідженні ці ж учені виявили, що робота в нічний час та понаднормова праця провокують ожиріння. А їхні колеги з американського інституту Health Metrics and Evaluation (IHME) дійшли висновку, що нездорове харчування є найпоширенішою в світі причиною ранньої смерті. Неправильне (нераціональне) харчування, на думку експертів, — таке, що містить мінімальну кількість овочів, фруктів, горіхів і круп. Натомість у ньому забагато червоного м’яса, солі і безалкогольних солодких напоїв.

 Нездорове харчування, стверджують учені, має не менш негативний вплив на людський організм, аніж вживання алкоголю і куріння. Такий раціон провокує нестабільну роботу організму, різні захворювання, зокрема серцеві недуги, діабет.

 Водночас, на думку вчених, однакові фактори ризику мають інакший вплив на смертність у різних країнах. Скажімо, в країнах Південно-Східної Азії та Індії люди частіше помирають від поганої екології, тоді як у країнах із високим рівнем доходів однією з головних причин смерті є куріння. В Латинській Америці і на Близькому Сході головним ризиком для здоров’я вважають ожиріння. А в країнах Африки вчені називають відразу кілька факторів, що провокують ранню смерть: недоїдання, брудна вода, незахищений секс і вживання алкоголю.


Повернутися
24.10.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...