КОЖЕН МОЖЕ ЗВІЛЬНИТИ КРИМ. У КОМП’ЮТЕРНІЙ ГРІ…

Один із авторів гри Сергій Катрич розповів, що ідея створення "Crimean Wars" виникла спонтанно.

Українські розробники створили комп'ютерну гру "Crimean Wars" ("Кримські війни"), де віртуально можна захищати свою землю від "загарбників", стримуючи їх атаки.

Один із авторів гри Сергій Катрич розповів, що ідея створення "Crimean Wars" виникла спонтанно: "А давайте зробимо таку штуку, і можна буде стріляти, і захищати свій край".

Автор розповідає, що спочатку жартували, а потім вирішили спробувати, знайшли художника.

"Найближчим часом протягом місяця думаємо викласти гру в плей-маркет, і там можна буде її скачати, просто зайти в "Crimean Wars" або в "Кримнаш", - сказав Катрич.

Він розповів, що вже є відгуки на гру: "Людям, напевно, подобається".


Повернутися
24.10.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...