НА БЕРЕЖАНЩИНІ ЗЛОДІЙ ВКРАВ БIЛЬШE ДECЯТИ ДИТЯЧИХ КOЛЯCOК

  Вибитi двepi квapтиpи тa вiдcyтнicть тoвapy бiльшe нiж нa 10 тиcяч гpивeнь виявив пpивaтний пiдпpиємeць з Бepeжaн. Вжe чepeз дeнь мicцeвi пpaвooхopoнцi вcтaнoвили ocoбy злoдiя i вилyчили y ньoгo кpaдeнe.

38-piчний бepeжaнeць зaймaєтьcя пpoдaжeм дитячих вiзoчкiв. Тoвap збepiгaє y нeжилiй квapтиpi.

Внoчi кpaдiй, який мeшкaє y cyciдньoмy бyдинкy, вибив вхiднi двepi cклaдy тa пepeнic бiльшe дecяти кoляcoк дo влacнoгo пoмeшкaння.

Збyти тoвap злoдiй нe вcтиг, бo вжe чepeз дeнь дo ньoгo нaвiдaлиcя мiлiцioнepи.

Злoвмиcникy пpaвooхopoнцi iнкpимiнyють чacтинy 3 cтaттi 185 Кpимiнaльнoгo кoдeкcy Укpaїни – кpaдiжкa, пoєднaнa з пpoникнeнням y житлo, iншe пpимiщeння чи cхoвищe.

 На Кременеччині чоловік зібрав 6 тонн цукрових буряків. З чужого поля! Міліціонери на гарячому спіймали 38-річного жителя села Кімната. Чоловік намагався вивезти з чужого поля понад шість тонн цукрових буряків. Про це повідомляють у секторі зв’язку з громадськістю УМВС в Тернопільській області.

Сільськогосподарське підприємство з Рівненщини орендує у селі Кімната Кременецького району землі. На них цьогоріч вирощували цукрові буряки. Проте, коли прийшов час збирати урожай, окрім орендаторів  на урожай поклав око й місцевий житель.

Чоловік ретельно спланував крадіжку. У лісі, неподалік кагатів з буряками, залишив власну вантажівку, а за коренеплодами тихо під‘їжджав підводою. Декілька вилазок і кузов КамАЗа був повний.  Планував крадене обміняти на цукор, та крадія помітили охоронці. Вони й повідомили міліціонерів.

Зловмисника взяли на гарячому. Автомобіль вилучили та помістили на арешт майданчик. Крадене повернули власникам.


Повернутися
17.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.