ДІДУСЬ «РЯТУВАВ» ОНУКА… А ПОЗБУВСЯ ВСІХ ЗАОЩАДЖЕНЬ!

Незважаючи на численні застереження, як не потрапити у пастку мобільних шахраїв, жителі краю продовжують віддавати чималі кошти аферистам.

Схеми і сценарії можуть бути різними, але мета завжди одна – виманити гроші. Найчастіше, як свідчить статистика, шахраям вдається обдурити пенсіонерів та людей похилого віку. Старенькі готові віддати останнє, аби допомогти своїм рідним.

В чергову пасту аферистів потрапив і 75-річний мешканець обласного центру. Зловмисники видурили у пенсіонера усі його заощадження.

Тривожний дзвінок пролунав у квартирі потерпілого близько 22 години. Дідусь підняв слухавку, і почув, як йому здалося у той момент, голос онука. Той повідомив, що збив дитину і потрібно 3 тисячі доларів.

- Та таких грошей у мене зроду не було, – розповідає тернополянин. Тому й сказав, що маю лише дві тисячі гривень та двісті канадських доларів.

До телефонної розмови приєднався інший незнайомець, представившись працівником міліції. Він сказав приготувати готівку, за якою приїде водій.

 - Мене немов зачарували , – пригадує дідусь. – Навіть не додумався самому зателефонувати до онука. Не насторожив і той факт, що він спитався, де я зараз знаходжуся адже телефонував мені додому. Я одразу назвав адресу і став чекати працівника міліції.

До чоловіка приїхав молодик у шкірянці та кепці. Гроші потерпілий передавав у під’їзді.

Пенсіонер повернувся до квартири і лише тоді вирішив подзвонити до онука. Той, як з’ясувалося, спав удома. Зрозумівши, що його обдурили, чоловік набрав номер 102.

За фактом шахрайства відкрито кримінальне провадження. Правоохоронці розшукують зловмисників. Однак розкрити такі злочини вкрай важко. Шахраї – добрі психологи. Їм важливо застати свою жертву зненацька, не дати їй можливості перевірити інформацію і виманити якнайбільше грошей. Якщо ви все-ж-таки стали жертвою шахраїв через власну необачність, негайно звертайтеся до міліції.


Повернутися
17.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.