УБИВ, БО… РЕВНУВАВ

Вбивством закінчилися п’яні чвари між співжителями із села Шумляни Підгаєцького району. Зі слів підозрюваного, жінка довела його до неконтрольованості, бо добу не з’являлася дома, а тому випив і вирішив її провчити.

Завершилося все трагедією. За попередніми висновками судмедекспертів, потерпіла померла від важкої черепно-мозкової травми із крововиливами під оболонку та в речовину головного мозку.

Начальник Підгаєцького райвідділу внутрішніх справ Юрій Кунька розповідає, що підозрюваний намагався відвести від себе підозру і приховати сліди злочину: «У помешканні, де лежало тіло жінки, були вибиті вікна. На перший погляд скидалося на пограбування, проте під час ретельного огляду ми помітили затерті сліди крові на килимі. Їх походження підозрюваний, який вже встиг перевдягнутися в чистий одяг, пояснити не міг. Проте згодом таки визнав свою провину, розповівши, що через ревнощі та стан алкогольного сп’яніння не стримував злості, коли лупцював жінку.

До слова, сварки та бійки в цій родині траплялися часто. Що жінка, що чоловік любили прикластися до чарки, а тоді бралися за з’ясування взаємин. Правоохоронцям не раз доводилося втихомирювати дебоширів. Протверезілі вони каялися і обіцяли, що більше подібного не повториться, проте сталося найгірше.

Підозрюваного затримали. Щодо нього розпочато кримінальне провадження за статтею . Досудове розслідування проводять слідчі Підгаєцького райвідділу міліції.


Повернутися
17.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.