УБИВ, БО… РЕВНУВАВ

Вбивством закінчилися п’яні чвари між співжителями із села Шумляни Підгаєцького району. Зі слів підозрюваного, жінка довела його до неконтрольованості, бо добу не з’являлася дома, а тому випив і вирішив її провчити.

Завершилося все трагедією. За попередніми висновками судмедекспертів, потерпіла померла від важкої черепно-мозкової травми із крововиливами під оболонку та в речовину головного мозку.

Начальник Підгаєцького райвідділу внутрішніх справ Юрій Кунька розповідає, що підозрюваний намагався відвести від себе підозру і приховати сліди злочину: «У помешканні, де лежало тіло жінки, були вибиті вікна. На перший погляд скидалося на пограбування, проте під час ретельного огляду ми помітили затерті сліди крові на килимі. Їх походження підозрюваний, який вже встиг перевдягнутися в чистий одяг, пояснити не міг. Проте згодом таки визнав свою провину, розповівши, що через ревнощі та стан алкогольного сп’яніння не стримував злості, коли лупцював жінку.

До слова, сварки та бійки в цій родині траплялися часто. Що жінка, що чоловік любили прикластися до чарки, а тоді бралися за з’ясування взаємин. Правоохоронцям не раз доводилося втихомирювати дебоширів. Протверезілі вони каялися і обіцяли, що більше подібного не повториться, проте сталося найгірше.

Підозрюваного затримали. Щодо нього розпочато кримінальне провадження за статтею . Досудове розслідування проводять слідчі Підгаєцького райвідділу міліції.


Повернутися
17.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!