ТАКА ВИРАЗНА... ВИРАЗКА

Що найбільше шкодить шлунку і як запобігти розвитку небезпечних недуг органів травлення

Виразкова хвороба — досить поширена проблема зі здоров’ям. В Україні, як свідчить медична статистика, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки мають 160 осіб на 1000 населення.

Як відомо, 2005 року австралійські вчені Барі Маршалл і Робін Уоррен отримали Нобелівську премію за відкриття мікроба хелікобактер пілорі, який назвали «основною причиною виразки шлунка». І тут же народився міф, що виразка заразна, майже як хвороба брудних рук — дизентерія.

Однак, як показали дослідження, хелікобактер «проживає» на слизовій оболонці шлунка майже у 70% населення. Однак далеко ж не всімають виразку.

«Проблема не в наявності бактерії, а всприятливих умовах для її розмноження, — стверджує лікар-гастроентеролог Валентина Пустовіт. — Що більше ушкоджень на слизовій шлунка, то вільніше там буде мікробам».

Що ж шкодить шлунку насправді? Які реальні фактори ризику розвитку виразки? Ось головні загрози, на думку лікаря-гастроентеролога:

— стреси: вважається, що кожен другий отримує виразку на нервовому ґрунті;

— куріння: нікотин руйнує слизову оболонку, тож цигарка — надійний «помічник» для хелікобактера;

— алкоголь: роз’їдає слизову оболонку шлунка, знижує захисні сили організму, притупляє реакції нервових рецепторів;

— нераціональне харчування. Гострі страви, оцет та консерванти також погіршують стан слизової оболонки;

— вживання деяких ліків, зокрема антикоагулянтів (засобів, що розріджують кров): той же аспірин (ацетилсаліцилова кислота), потрапляючи прямо на слизову, руйнує її. Тож лікуйтеся аспірином тільки після їди. А якщо мусите вживати ліки постійно (скажімо, при хворобах серця, схильності до тромбозів), то краще використовувати аспірин, що розчиняється не в шлунку, а в кишечнику, наприклад, аспірин-кардіо.

При підвищеній кислотності біль у шлунку швидко втамовується молоком або дрібочкою соди на склянку води, тож багато хто знімає больовий напад саме так. Однак у такий спосіб угамовується лише біль — у шлунку розбавляється соляна кислота, наголошує фахівець. Це не лікування.

Сьогодні багато фахівців вважають, що оперувати — «зашивати» — виразку марно, оскільки хелікобактера цим не знищити, він без зусиль знайде місце, де поселитися. Але це не зовсім так. Коли хвороба задавнена, турбують кровотечі і є небезпека перфорації, тобто прориву, операція — єдиний спосіб урятувати життя.

Однак це крайній варіант, каже лікар. Узагалі ж при виразці нині успішно практикується комплексне лікування препаратами, що пригнічують секрецію шлункової кислоти і розвиток бактерій. Якщо ви будете виконувати всі рекомендації, на повне зарубцювання виразки піде 4—6 тижнів. А далі — справа профілактики.

«Головне — намагатися їсти вчасно, щоб шлунок не виділяв кислоту, яка роз’їдатиме стінки. Їжте потроху 5—6 разів на день, — радить Валентина Семенівна. — Необов’язково вживати протерту їжу. Вже доведено, що така дієта особливих результатів не дає. Досить дотримуватися дієти № 1: каші, картопляне пюре, локшина, відварені або тушковані м’ясо і риба, варені овочі. Також добре загоюють ранки і відновлюють слизову сік свіжої капусти, морквяний сік, мед, сік алое, олія обліпихи, відвар або сік подорожника».

Дехто вважає, що виразку можна вилікувати таким «народним рецептом», як горілка. Проте науці досі відомі лише факти, коли горілка доводила до виразки, а не навпаки. «І все ж серед пацієнтів із виразкою наполегливо «рекламується» міф про чудесну «горілкотерапію». Міцний алкоголь погано діє на слизові оболонки, зокрема й шлунка, — застерігає лікар. — Щоб виразка зарубцювалася якомога швидше, відмовтеся на час лікування від алкоголю взагалі. Навіть від пива — воно підвищує кислотність шлункового соку».

ДО РЕЧІ

 Основна скарга при виразковій хворобі — періодичний біль у підреберній ділянці, пов’язаний із прийомом їжі: в одних випадках він виникає через півгодини чи годину після їди, в інших — через 2—4 години після їжі або натщесерце («голодний біль», що минає після прийому їжі). Біль супроводжується печією. Тож якщо у вас є названі симптоми, негайно звертайтеся до лікаря, аби не задавнювати хворобу.


Повернутися
14.10.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…