ООН ОЦІНИЛА "РОБОТУ" БДЖІЛ У $150 МЛРД НА РІК

Щороку бджоли приносять світовій економіці понад 150 млрд дол., "безкоштовно" запилюючи рослини.

Такого висновку дійшли фахівці спільного дослідницького проекту "Бі-бі-сі" та ООН, передає Vice.

При цьому, як повідомляє видання, популяції бджіл зменшуються.

Наразі в західних районах Китаю вже стало звичним явищем, що сільськогосподарські працівники вручну запилюють квітки фруктових рослин. Бджоли ж роблять це безкоштовно, що дозволяє заощадити понад 150 млрд дол. у рік.

Стерв'ятники, які займаються поїданням падла, не тільки виконують роботу, яку ніхто не хоче робити, але і зберігають мільйони в грошовому еквіваленті. Завдяки цьому також знижується ризик поширення небезпечних захворювань, що зменшує витрати ще і на міжнародну охорону здоров'я.

Навіть простий планктон, який багато хто розглядають тільки як їжу для китів, приносить світовій економіці $215 млрд щорічно, так як підтримує популяцію риб, насичує атмосферу киснем і поглинає вуглекислий газ.

Проект має на меті показати людству роль, яку відіграють тварини і рослини Землі в збереженні не тільки екології, але і грошового капіталу.

Крім того, він нагадує про необхідність, у тому числі і з фінансової точки зору, збереження природи, "природного капіталу".


Повернутися
13.10.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...