НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ — 300 СТРОКОВИКІВ

В області розпочинається призов на строкову військову службу.

До війська призиватимуть громадян віком від 20 до 27 років із задовільним станом здоров’я та морально-діловими якостями. Для цього в області працюють призовні комісії, які виносять рішення про призов. Тобто вони вирішують чи призивати людину на службу, чи надати відстрочку для отримання вищої освіти, чи для догляду за непрацездатними батьками. Або звільнити від проходження служби враховуючи стан здоров’я. Загалом, призовні комісії розглядають усі питання, пов’язані з призовниками.

Триватиме призов на строкову військову службу до 30 листопада.

Нагадаємо, що термін проходження строкової військової служби для громадян, які не здобули вищої освіти становить 18 місяців, а з вищою – 12 місяців.

Загалом з Тернопільщини цього року призвуть близько 300 чоловік, пише сайт Тернополяни.

Служитимуть призвані на строкову службу із Тернопільщини у Золочеві і Старичах, що на Львівщині, також у Києві, Десні Чернігівської області. Біля двадцяти тернополян поповнять військовоморські сили у Миколаєві, 24 служитимуть у Харківській частині нацгвардії. Військові Частини Тернополя і області солдатами строковиками цієї осені не поповнюватимуть.


Повернутися
13.10.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...