Як хлопець із заліщицького села «голосом кра’ни» став!

Переможцем другого сезону проекту “Голос. Діти” став наш земляк, 12-річний Ромчик Сасанчин із села Садки Заліщицького району. Простий сільський хлопчик з унікальним голосом завоював прихильність українських глядачів, які віддали за нього свої голоси.


Нагадаємо,  Ромчик був підопічним Тіни Кароль. На фінальному виступі він виконав пісні «Дивлюсь я на небо» та «Одна калина». Фінал проекту у прямому ефірі 1 березня дивилися 15 мільйонів глядачів.

“Я аж оніміла від шоку, коли на сцені оголосили, що мій Ромчик - переможець, - каже мама талановитого співака з Тернопільщини Євдокія Сасанчин. – Я дуже рада за свого сина, адже його мрія збулася!»

Ромчик з унікальним оперним голосом завоював прихильність українських глядачів, які віддавали за нього свої голоси та відсилали sms. Відтак у глядацькому голосуванні хлопчик переміг двох своїх конкурентів, підопічних Наталі Могилевської та Потапа.

До 5 березня Ромчик разом з своєю мамою залишається в Києві. У нього беруть інтерв’ю, запрошують на телепередачі. Також хлопчик має знятися у проекті від «95-го кварталу».  

Як розповіла мама Романа, завдяки перемозі на проекті її син має можливість записати безкоштовно пісню та кліп. Також йому вручили путівку в Карпати, планшет та сертифікат на навчання у Міжнародній музичній академії.

«Я ще повірила б, якби мені сказали, що мій син потрапить у трійку кращих співаків на шоу, але що переможе! Я просто шокована! – ділиться враженнями жінка. – Вся Україна дивилася це шоу і вболівала за Ромчика. І не лише Україна, а й діаспора зі США, Франції, Італії. На сторінку у соцмережі нам пишуть з вітаннями люди з різних країн…» Після телепроекту Ромчик Сасанчин далі продовжить навчання у Львівській музичній школі-інтернаті ім. Соломії Крушельницької, а після її завершення планує вступити у консерваторію.   

12-річний Роман Сасанчин, як ми пам’ятаємо, став зіркою першого сезону “Голос. Діти”, навіть не пройшовши “сліпі прослуховування”. Два роки тому він чудово виступив перед глядачами, але до нього тоді не розвернувся жоден з тренерів. Хлопчик настільки полюбився публіці, що глядачі буквально засипали його листами та подарунками. Дійшло до того, що хлопцеві передавали навіть ящики з ковбасою з Канади. Нині хлопець гастролює разом зі шкільним колективом по всьому світу. Наприклад, перед зйомками “вокальних боїв” Рома повертався зі Швейцарії, де виступав на концерті, і рейс хлопчика затримали. Знімальній групі довелося докласти чималих зусиль, щоб Рома встиг на майданчик вчасно.   

Рома розповів, що два роки не покладав рук, впевнено йшов до своєї цілі, багато працював і молився Богу. «Це дуже добре, що я переміг. Але без науки нічого немає. Треба наздогнати все те, що я пропустив. І вокалом продовжу займатися, і фортепіано», - зазначає щасливий переможець. Він розповідає, що для нього найскладнішим на шоу було виправляти помилки, на які під час репетицій вказував зірковий тренер Тіна Кароль. Наостанок Ромчик сказав, що одна мрія – перемогти у «Голос. Діти», в нього здійснилася, тепер він мріє про те, щоб всі люди в Україні жили під мирним небом.
 

Повернутися
05.03.2015
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.