ДУ Ю СПІК ІНГЛІШ? ТОДІ ЗДАВАЙТЕ ЕКЗАМЕН!

Для випускників тернопільських шкіл у 2016 році стане обов’язковим іспит з іноземної мови. Здаватимуть його у форматі ДПА, тож отримати сертифікат про середню освіту без знання іноземної мови випускники не зможуть. Проте високого рівня володіння англійською для вступу у виш потребують далеко не всі абітурієнти.

Іспит з іноземної мови став темою номер один для цьогорічних випускників вузів. Його мали б здавати усі без виключення абітурієнти при вступі до вишів України. Про це йдеться у наказі Міністерства освіти та науки "Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році" від 16 вересня. Після численних звернень вчителів, батьків та учнів все таки 8 жовтня внесли зміни до цього наказу.

«Іноземну мову залишили для обов’язкового екзамену в навчальних закладах, - пояснює  виданню teren.in.ua в.о. директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти Юрій Шайнюк. – Йдеться не лише про англійську мову. В Україні вивчається чотири офіційні іноземні мови: англійська, французька, німецька та іспанська. Випускники 2016 року будуть здавати ДПА з тієї іноземної мови, яку вивчали як першу з 2 класу».

Це означає, що ЗНО з іноземної мови окремо здаватимуть тільки ті абітурієнти, які обиратимуть відповідні університети та спеціальності, де передбачено іспит з іноземної мови. Державна підсумкова атестація з інших предметів для випускників пройде у форматі ЗНО. Це українська мова та, на вибір, історія України або математика. Ці дисципліни абітурієнти здаватимуть тільки раз. Зараховуватимуть їх  як випускні і водночас вступні іспити. Адже в 2015 році був проведений експеримент: поєднання ДПА (випускного іспиту) та ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання) з української мови. Цю практику продовжують в 2016 році, проте такий ЗНО+ДПА екзамен не стосується іноземної мови.

Проаналізувавши результати іспиту з іноземної мови, визначатимуть якість викладання цих предметів. За словами Юрія Шайнюка, найвищий бал з англійської мови (200) із ЗНО у 2015 році отримали чотири учасники тестування Тернопільської області. Щодо іспиту з інших іноземних мов, найвищого результату немає.

Посилену підготовку до складання іспиту з іноземної мови у навчальних закладах розпочинають лише за ініціативою керівництва самих закладів. Ще у липні було відомо, що МОН України планує проводити ДПА з іноземної мови у випускних класах. Проте розпорядження щодо збільшення кількості годин іноземної мови не було. Робочі плани у школах затверджують до 1 вересня, наразі змін у них вносити не будуть.

«У нашій школі планували розпочати підготовку до іспиту з англійської мови у форматі ЗНО за рахунок додаткових уроків. Вчителька ознайомлювала нас із завданнями, які включені у збірник з тестами. Очевидно, після внесених змін готувати до екзамену будуть за іншою програмою», - каже одинадцятикласниця однієї із шкіл Підволочиського району Ірина Олійник.

 Щоб скласти іспит у форматі ЗНО, потрібно мати хоча б середній рівень володіння мовою, стверджують вчителі іноземних мов. Програма для підготовки одного рівня розрахована щонайменше на 80 годин.

«Я працюю над тестами ЗНО з англійської мови ще з 10-го класу самостійно, - продовжує Ірина. – За рік такої підготовки роблю набагато менше помилок. Та для мене англійська мова завжди була улюбленим предметом. Вважаю, для багатьох підготуватись до ЗНО протягом останнього року навчання в школі стало б надто складним завданням».

Тим часом на офіційному веб-сайті представництва Президента України розмістили електронну петицію із зверненням щодо перенесення початку обов'язкового складання ЗНО з англійської мови на 2018 рік. Її протягом дня 9 жовтня підписало до 70 людей. У тексті йдеться про те, що  англійська мова не вивчається за один рік, до написання ЗНО на високий рівень учням 11-их і 10-их класів (майбутніх одинадцятикласників) буде тяжко підготуватись як психологічно, так і за знаннями.


Повернутися
13.10.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...