«НАШАХРАЮВАЛА» НА 200 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

Більше десяти обдурених клієнтів залишила по собі аферистка з Тернополя. Жінка впродовж кількох місяців заробила на довірливих мешканцях краю понад 200 тисяч гривень.

За словами заступника начальника Тернопільського міськвідділу міліції Анатолія Стельмащука, шахрайка була зареєстрована, як приватний підприємець.

Вона орендувала три приміщення в обласному центрі та рекламувала свою фірму під маркою польської фірми з виготовлення меблів “Komandor”.

Офіси так-званого представництва були на вулицях Замкова, 5, Текстильна, 28 та Збаразька, 39.

Тернополянка приймала замовлення, брала завдатки, а потім відтерміновувала видачу товару, мотивуючи різними причинами.

Обурені клієнти за допомогою розібратися у ситуації звернулися до правоохоронців. При вивченні усіх документів з’ясувалося, що жінка свого часу дійсно співпрацювала з фірмою “Komandor”, але у зв’язку з численними скаргами клієнтів на роботу салонів та через порушення стандартів компанія припинила співпрацю з даними салонами та їх власниками. Про що оголосила на своєму офіційному сайті.

Проте офіси мешканка обласного центру не зачинила, а продовжила збирати гроші з ймовірних клієнтів. Як з’ясувалося в угодах, підписаних з нею, не було вказано терміну виконання замовлення.

Сама ж “підприємець” каже, що частину грошей уже витратила, а іншу “з’їла” криза. Боргує шахрайка і власникам приміщення за оренду.

На сьогодні правоохоронці уже відкрили 10 кримінальних проваджень за статтею 190 частина 2 ККУ – шахрайство.

Міліціонери звертаються до усіх, хто замовляв меблі у цієї жінки за вказаними вище адресами та не отримав товар, повідомляти за номерами телефонів (067)354 15 35, (097)809 81 53 або на лінію “102″.


Повернутися
13.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.