РОЗШУКУЮТЬ ЗЛОДІЇВ, ЯКІ ВИКРАЛИ БОРЩІВСЬКІ ВИШИВАНКИ

Вранці 5 жовтня до борщівських міліціонерів надійшло повідомлення про зникнення з районного відділу культури п’ятнадцяти вишиванок, дев’ять з яких – колекційні, та трьох шароварів. Пошуки крадіїв тривають. Міліціонери не виключають, що вишиті сорочки були вкрадені з метою перепродажу у приватні колекції.

Правоохоронці з’ясували, що в приміщення обласного відділу культури злодії проникли в ніч з 4 на 5 жовтня, відтиснувши підвальне вікно. Вочевидь, зловмисники добре знали, які сорочки варто брати, адже з поміж усієї колекції, яка зберігається у відділі культури, викрали найцінніші екземпляри. Шість із поцуплених вишиванок – колекційні і вартують близько 5-6 тисяч гривень.

Правоохоронці звертаються до можливих свідків: якщо ви володієте інформацією про дану подію чи осіб, причетних до злочину, повідомте про це за номером у Борщові -(03541) 2-12-45, в Тернополі – (0352) 27 -12-58, у будь-який підрозділ міліції – 102.

СЗГ УМВС України
в Тернопільській області


Повернутися
13.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...