МАТИ ЗЛАМАЛА НЕМОВЛЯТІ РУКУ І НОГУ

У Зборівському районі Тернопільської області мати, купаючи місячне немовля, зламала йому руку та ногу, повідомляє прес-служба УМВС України у Тернопільській області.

У селах на Тернопільщині досі практикують так зване «міряння немовляти». Процедуру проводять після того, як скупають дитину. Для цього силою зводять коліно і лікоть протилежних кінцівок маляти. Для чого існує така традиція, ніхто не пам’ятає, але на потребі цього наголошують літні люди.

23-річна жителька села Курівці вирішила дослухатися до порад «знавців традицій» і «поміряти» свого сина. «Молода мати чи то сил не розрахувала чи з іншої причини – слідство встановлює, проте під час такого міряння зламала місячному синові ручку та ніжку», – повідомляють в міліції.

Як розповів виконувач обов’язків начальника Зборівської міліції Денис Бортняк, травми малюк найімовірніше отримав за три доби перед тим, як мати показала його медикам.

Жінка пояснила, що набряки на кінцівках утворилися в суботу, після купання. У неділю родина святкувала хрестини. У понеділок ще сподівалися, що все минеться, і лише у вівторок за наполяганням сільського фельдшера поїхали до районної лікарні. Звідти після рентгену немовля доправили до обласної дитячої лікарні з діагнозом перелом лівої ноги та правої руки зі зміщенням.

Наразі правоохоронці з’ясовують обставини події, що сталася з місячним малюком. Згодом, після завершення лікування, буде проведена судово-медична експертиза.

Відкрито кримінальне провадження за статтею 128 ККУ – необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.


Повернутися
13.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!