НА ЛИСІЙ ГОРІ В КИЄВІ ЗНІМАЮТЬ УКРАЇНСЬКИЙ ВИКЛИК ГОЛЛІВУДУ

  На зйомки українського дитячого фільму «Казка старого мельника» держава виділила 18 мільйонів гривень. У прокат фільм має вийти 1 січня.

 «Казку старого мельника» знімають на містичній Лисій горі у Києві, де, за легендами, збирається всяка нечисть. Нечисті у новому українському фільмі-казці для дітей буде достатньо: і повітрулі, і вовкулаки, яких зіграли професійні каскадери.

«Ми знімаємо 65% трюків наживо і 35% малюємо, — розповідає режисер фільму Олександр Ітигілов. — Цей фільм має сподобатися сучасним дітям, бо вони звикли до страховиськ у комп’ютерних іграх і віддають перевагу саме таким персонажам. Взагалі ця історія для всіх вікових категорій. У сценарії три лінії: для найменших, для підлітків і дня шановних дорослих, для яких акторська пара Ірма Вітовська — Остап Ступка розіграють кумедну лінію. Коли я прочитав сценарій «Казки старого мельника», закохався у нього і відразу зрозумів, що потрібно його реалізувати».

 «Ще на рівні читання сценарію  я зрозумів, що фільм крутий, — додає актор Олексій Богданович, який грає воєводу пана Адама, одного з головних героїв. — Команда на зйомках дуже серйозна зібралася. Знімають не так, шалам-балам, а по-справжньому. Це не серіальні зйомки, це — кіно! Тут дуже багато трюків і яскравої акторської гри».

Легендарна акторка Ада Роговцева також знялася у «Казці старого мельника»: вона тут — матір воєводи Адама. Цікаво, що це перша казка, у якій зіграла актриса. «Я взагалі ніколи не грала для дітей, — розповідає Ада Роговцева, — бо до них потрібно звертатися, як до дорослих. Може, ніжніше, щиріше, але серйозно, без сюсюкання. Уперше за довгі роки знімається українська казка, винятково з українськими акторами, українською мовою!».

Окрім згаданих акторів, у казці також зіграли Анатолій Хостікоєв, Наталя Сумська, Євген Нищук, Олексій Вертинський, Володимир Горянський, Олеся Жураковська, Василь Бендас та інші.

У прокат фільм планують випустити 1 січня. Хочуть також зробити телеверсію з 4-ох серій, що вийде на екрани на початку літа наступного року.

«Ми робимо все, щоб уже під час новорічних канікул діти могли подивитися захоплюючу казку з українськими героями, — каже режисер Олександр Ітигілов. — Розуміємо, що на Новий рік у кінотеатрах буде велика конкуренція з голлівудськими казками. І те, що ми протиставляємо їм український продукт — серйозний виклик. Але ми знаємо точно — нам є чим конкурувати з Голівудом».


Повернутися
02.10.2015
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...