Анекдоти №5

***

- Тату, я попав каменем у сусідський “Лексус”!

- Іди геть хлопчику, я тебе не знаю!

***

- Чим відрізняється літак від унітазу?

- У літак сідають щоб летіти, а до унітазу летять, щоб сісти.

***

Тільки в Україні є 3 тварини яких ніхто ніколи не бачив:

1) Ядрьона вош,

2) Йоханий бабай,

3) Бляха-муха

***

Ніщо так не бадьорить з ранку, як фраза: «Ми проспали!»

***

Молоденькі медсестри – це найкраще, що може вам дати наша безкоштовна медицина.

***

Увечері на лавці в парку сидить хлопець і дівчина. Хлопець обмацує її спину. Нарешті дівчина запитує:

- Що ти робиш?

- Шукаю груди.

- Груди попереду!

- Там уже шукав…

***

- З чим на дорозі найчастіше на вас нападали злочинці?

- З полосатою палицею

***

Сьогодні почув по телевізору, що дорослому леву потрібно 20 годин на відпочинок щодня.

Я так і знав – я дорослий лев!

***

- Коли в мене стрес, я їм цукерки.

- Ти постійно їх жереш.

- У мене важке життя.

***

Петро намагався пограбувати крамницю за допомогою водяного пістолета.

Продавець спочатку сміявся, а потім захлинувся.

***

- Дорога, у нас є, що поїсти?

- Їж усе, що знайдеш в холодильнику!

- Ах ти, господине моя! Сама лід приготувала чи хтось помагав?


Повернутися
26.02.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...