ОСІНЬ — КРАЩИЙ ЧАС ДЛЯ ПОСАДКИ СМОРОДИНИ

Кращим строком для посадки і пересадки смородини в наших умовах є осінь. Закінчувати посадку потрібно за місяць до промерзання грунту. Навесні через ранню вегетацію рослини термін посадки смородини дуже обмежений.

Перед посадкою потрібно заздалегідь підібрати кращі сорти, рекомендовані для вашого регіону.

Якщо ви посадите кілька сортів, то врожайність смородини від цього тільки підвищиться. Вирішальне значення при посадці смородини має якість посадкового матеріалу. Вік посадкового матеріалу впливає на термін вступу смородини в плодоношення і врожайність. В даний час розплідники реалізують однорічні або дворічні саджанці.

Дворічні кущі, як правило, краще приживаються і дають вищий урожай. Якщо ви не відразу приступаєте до посадки саджанців, то подбайте, щоб коріння не пересихало. Для цього його слід обмотати вологою мішковиною, а потім поліетиленовою плівкою. Перед посадкою поламані та пошкоджені коріння підрізають, а пагони вкорочують до 10-15 см. Якщо коріння все-таки підсохло, то перед посадкою його необхідно занурити на кілька годин у воду. А щоб саджанці швидше прижилися, коріння умочіть в бовтанку з глиною.

Перш ніж приступити до посадки смородини, необхідно підготувати ділянку. Смородина любить родючий грунт, з великим вмістом органічних речовин (гумусу) і слабкою кислотністю.

Чорна смородина більш вологолюбна, переносить затінення, надмірне зволоження грунту. Червона смородина теплолюбна рослина, любить сонячні ділянки, погано переносить перезволоження грунту, тому добре росте тільки на теплих, захищених ділянках.

Малородючі грунту на ділянці окультурюються шляхом внесення 10-15 кг органічних добрив (гній, торф, торфофекальні або збірний компост) на 1 м ². Якщо грунт сильно перезволожений, ділянку слід осушити. Для цієї мети викопують відкриті або закриті канави. Якщо немає такої можливості, то на ділянці для посадки кущів роблять гряди.

Смородина потребує захисту від вітрів, що дуже важливо при її цвітінні навесні, а взимку, щоб запобігти здування снігу. Грунт готують за три тижні до посадки смородини. Ділянку перекопують, очищають від бур’янів, на кислих грунтах вносять 300-500 г вапна, золи, крейди або інших вапнякових матеріалів.

Перед посадкою ділянку розбивають за допомогою шнура і колів, а потім викопують посадкові ями шириною 50 см і глибиною 30-40 см. Ями повинні бути такого розміру, щоб в них вільно розміщувалася коренева система саджанців. Посадку краще проводити вдвох. Один садівник ставить кущ в посадкову ямку, утримує його на необхідній висоті і розправляє коріння саджанця. другий садівник

за допомогою лопати засипає коріння землею. Важливо коріння ретельно розправити, щоб воно не загиналося догори. При засипці землею рослину необхідно злегка трусити, щоб між корінням не залишилося порожнеч. Потім грунт навколо куща щільно втоптують ногами.

На коренях у смородини відсутні бруньки, тому кущі заглиблюють на 6-10 см. Тоді з сплячих бруньок, що знаходяться на стеблової частини що опинилася в грунті, утворюються прикореневі пагони, що призводить до утворення багатостовбурного куща. Дрібна посадка недопустима. Якщо рослину не заглиблювати, то вона буде рости в один пагін. Такі рослини слабкі і маловрожайні.

Після посадки саджанці рясно поливають з розрахунку 5 л води на кущ, а грунт навколо них покривають шаром торфу, перегною або гною. Це дозволить зберегти вологу в грунті, а взимку оберегти коріння рослин від вимерзання. Товщина мульчі — 6-10 см. Потім посаджені кущі обрізають секатором, залишаючи над грунтом пеньки з 2-4 бруньками, щоб викликати навесні бурхливий ріст сильних пагонів.

Для отримання високих і стійких врожаїв смородини, крім правильної посадки та догляду за нею, важливе значення має правильний підбір сортів. При покупці слід орієнтуватися на районовані і перспективні сорти смородини для вашого району.


Повернутися
02.10.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...