БУЧАЦЬКІ МІЛІЦІОНЕРИ ВИКРИЛИ ДВОХ МАГАЗИННИХ ЗЛОДІЙОК

Похід по магазинах без грошей вирішили влаштувати дві товаришки з Бучацького району. Молодиці примудрялися виходити з магазинів не з порожніми руками.

Як розповів перший заступник начальника Бучацького райвідділу міліції Анатолій Мельник, впродовж одного дня до правоохоронців надійшло декілька повідомлень про крадіжки з магазинів райцентру.

Продавці повідомляли про зникнення з крамниць скриньок для пожертв. Міліціонери оперативно відреагували на заяви потерпілих.

З’ясувалося, що з торгових закладів зникли не лише скриньки для пожертв, а й деякий товар. Встановити підозрюваних у вчиненні крадіжок вдалося за допомогою камери відеоспостереження, вмонтованій в одній із крамниць.

На фіксованому зображенні було видно, як двоє жінок непомітно забирають з прилавка товар. Причетними до крадіжок виявилися місцеві мешканки. Протиправним вони займаються не вперше – обоє раніше потрапляли в поле зору правоохоронців.

З’ясувалося, що підозрювані за один день обікрали декілька магазинів у Бучачі. Діяли за звичною схемою: допоки одна з них відволікала увагу продавця, інша брала з прилавку товар та ховала в сумку. Того ж дня злодійки вирішили навідатися за наживою до сусіднього райцентру – Чорткова. За декілька годин побували у багатьох магазинах. Після їх візиту власники крамниць теж недорахувалися чимало товару.

Гастролі жінок припинили працівники міліції. Вони вилучили у них крадені речі.

За усіма фактами крадіжок правоохоронці розпочали кримінальне провадження. Дії підозрюваних кваліфіковано за частиною 2 статті 185 ККУ – крадіжка. Триває слідство.


Повернутися
02.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...