У ТЕРНОПОЛІ ЗАТРИМАЛИ АГЕНТА ФСБ

Співробітники Служби безпеки України затримали жителя Тернопільської області, який з 2006 року співпрацював з ФСБ Росії і провокував місцевих націоналістів на створення терактів на території РФ. Про це у вівторок, 29 вересня, повідомляє прес-центр СБУ.

Зазначається, що чоловік був завербований російськими спецслужбами ще десять років тому під час відбування покарання в Росії. Після того, як злочинець у 2014 році вийшов на волю, він продовжив співпрацю з іноземною спецслужбою.

На допиті чоловік зізнався, що повернувся додому зі спеціальним завданням від кураторів з ФСБ.

Він намагався збирати інформацію про керівників, місця дислокації та підготовку добровольчих батальйонів і підрозділів Збройних сил України.

Одним із завдань, яке мав виконати шпигун, - проникнення до складу українських націоналістичних і праворадикальних організацій, щоб спровокувати їх на створення групи, яка буде проводити теракти в РФ. Наголошується, що цю групу при перетині державного кордону мали затримати співробітники ФСБ.


Повернутися
02.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.