У ТЕРНОПОЛІ ЗАТРИМАЛИ АГЕНТА ФСБ

Співробітники Служби безпеки України затримали жителя Тернопільської області, який з 2006 року співпрацював з ФСБ Росії і провокував місцевих націоналістів на створення терактів на території РФ. Про це у вівторок, 29 вересня, повідомляє прес-центр СБУ.

Зазначається, що чоловік був завербований російськими спецслужбами ще десять років тому під час відбування покарання в Росії. Після того, як злочинець у 2014 році вийшов на волю, він продовжив співпрацю з іноземною спецслужбою.

На допиті чоловік зізнався, що повернувся додому зі спеціальним завданням від кураторів з ФСБ.

Він намагався збирати інформацію про керівників, місця дислокації та підготовку добровольчих батальйонів і підрозділів Збройних сил України.

Одним із завдань, яке мав виконати шпигун, - проникнення до складу українських націоналістичних і праворадикальних організацій, щоб спровокувати їх на створення групи, яка буде проводити теракти в РФ. Наголошується, що цю групу при перетині державного кордону мали затримати співробітники ФСБ.


Повернутися
02.10.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…