ОПАЛЕ ЛИСТЯ САДІВНИКУ ПРИГОДИТЬСЯ…

Восени опалого листя завжди вистачає. Чи варто його збирати або залишити на місці? І що робити із зібраним листям?

Якщо в саду все нормально, то листя можна і залишити. А потім по весні перекопати, тим самим поліпшивши родючість грунту. Так до деякого часу воліли робити навіть в міських парках. Але потім від такої практики відмовилися, так як у великій кількості розмножилися всілякі шкідники й хвороби.

Так що листя залишати можна під тими деревами, в імунітеті яких ви повністю впевнені, і якщо зможете навесні за допомогою обприскувань винищити шкідників, яким вдалося перезимувати.

І у жодному разі не можна залишати на зиму листя на газонах. Варто його там залишити — і навесні газон буде «красуватися» лисинами.

Хитріші садівники листя на місці не залишають. Вони садовим листям утеплюють коріння винограду, а виноградним листям — сад. Така рокіровка корисна для родючості, не дозволить шкідникам і хворобам навесні зачепитися за улюблені рослини.

А ще краще, якщо після перенесення листя обприскати розчином сечовини: 500 г на 10 л води. Такий концентрований розчин знищить грибок, шкідників і самі стійкі хвороби, прискоривши розкладання листя, яка згниє задовго до весни.

Спалити листя — це найшвидший і простий спосіб. Він хороший тим, що відразу вбиває шкідників, які переховуються і дає нам цінне добриво — золу, яку можна відразу внести під осіннє перекопування.

Однак золи виходить зовсім мало, і структура грунту не поліпшується. Отже «кремації» піддається листя, сильно уражене хворобами або заселене небезпечними шкідниками. В інших випадках його краще відправити на компост.

Листовий компост — самий скоростиглий. Йому не потрібні рік-два для дозрівання. Листва перегниє за пару місяців і поспіє до літньої спеки наступного року. Для суниці та малини кращого засобу для покращення грунту немає.

Для приготування треба приготувати ящик для компосту: по кутах вбити чотири стовпчика і на них натягнути дрібну сітку-рабицю. У такий ящик пошарово засипають листя, перемежовуючи з гноєм або землею (10 см).

Навесні і влітку такий «бутерброд» треба зрідка поливати, і через пару місяців цінне добриво буде готово.

Або можна розправу над листям перенести на весну, а поки його використовувати для зимового утеплення троянд, теплолюбних чагарників та інших садових мешканців, які бояться сильних морозів.


Повернутися
23.09.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…