ПОЛІЦІЮ ВИКЛИКАЛИ? ПОЧЕКАЙТЕ…

Стало відомо,  коли на вулиці Тернополя вийде нова поліція. «Оновлені» поліцейські з’являться на вулицях Тернополя тільки з лютого 2016 року. А до того часу відбуватиметься процес формування патрульної поліції. Спочатку нове формування працюватиме в обласному центрі та Тернопільському районі. А до кінця 2016 року патрульна поліція повинна з’явитися в усіх районах Тернопілля. Набір до патрульної поліції стартує у Тернополі 14 жовтня цього року.

«Набір до поліції розпочнемо 14 жовтня, – розповів Олександр Богомол, начальник управління УМВСУ в Тернопільській області. – Три тижні ми будемо проводити набір анкет в українському домі «Перемога». Кандидати на службу в поліції повинні відповідати таким вимогам: 21-35 років, громадянство України, знання української мови, бажане знання англійської мови, повна загальна або вища освіта, посвідчення водія категорії «B», відсутність судимостей, добре фізичне здоров’я,моральна стійкість. Кандидатів перевірятимуть чи вони не притягувалися до адмінвідповідальності, та відповідно до Закону про корупцію та очищення влади. Наступний етап триватиме до двох тижнів – це тестування на загальний рівень цих людей, потім перевірка стану здоров’я претендентів, після цього психо-діагностичний тест та особиста співбесіда. Після цього буде відібрано 200 або більше людей, це визначатиме комісія з Києва. Ми зараз опрацьовуємо можливість навчання таких людей у Тернополі. Два-три місяці вони проходитимуть навчання. З нового року або з лютого 2016 вони вийдуть на вулиці працювати. Ми маємо матеріальні можливості забезпечити прийом, навчання , медогляд та опрацювання всього матеріалу. Департамент патрульної поліції Міністерства внутрішніх справ України обіцяє допомогти технічними засобами для навчання та подальшої роботи: надати спеціальне відеофіксуюче устаткування, спеціальні програми керування нарядами.».


Повернутися
23.09.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...