ВЕСІЛЛЯ ЗІ СМЕРТЕЛЬНИМ КІНЦЕМ

 Більше тижня тому, повертаючись з весілля, зник 17-річний житель  села Лисівці Заліщицького району Іван Педько. До пошуків хлопця долучались жителі навколишніх сіл, міліція, ДСНС. Тіло виявили на 5-тий день пошуків, закопане на покинутому кар’єрі.

Виявляється, жертва і нападник гуляли на одному весіллі. Поки гуляли весілля, 17-річний хлопець пересікся зі своїм вбивцею двічі. Як виявилось, вони були на одній забаві, проте в різний час. Деталі трагедії в Заліщицькому районі розповів на прес-конференції начальник обласного УМВС Олександр Богомол.

Нагадаємо, більше тижня тому, повертаючись з весілля, зник 17-річний житель села Лисівці Заліщицького району Іван Педько. До пошуків хлопця долучались жителі навколишніх сіл, міліція, ДСНС. Тіло виявили на 5-тий день пошуків, закопане на покинутому кар’єрі.

За словами очільника міліції, перше непорозуміння між підлітком та його кривдником сталося задовго до смерті юнака.

- Хлопець впав зі скутера, лежав біля дороги. Їхав чоловік бусом, зупинився, щоб допомогти, і між ними виник конфлікт. Вони побились. Чоловік поїхав на весілля, а цей хлопець, якраз з весілля повертався. У потерпілого за результатами експертизи виявили 4 проміле алкогольного сп’яніння.

Прибувши на весілля, чоловік ділився за чаркою про свою дорожню пригоду. Згодом він виявив, що у нього пропав гаманець. Появився «захмелілий» намір повернутися, оскільки чоловік запідозрив, що гаманець міг випасти під час сутички або хлопчина просто викрав його.

- Чоловік бусом повернувся назад і того ж хлопця, якому раніше намагався надати допомогу,  збив. Збив, знайшов свій гаманець в нього, тіло відтягнув на обочину. І потім повернувся додому. Зрозумів, що потрапив в біду, взяв лопату, знову повернувся і тіло закопав на одному з піщаних кар’єрів.

Трагічна подія сталася в ніч з суботи на неділю. Мати хлопця забила на сполох перед обідом в понеділок, звернувшись в міліцію, каже Олександр Богомол. Міліція відтворила подію з чоловіком на бусі. Він на початках розповів про дорожній конфлікт, але приховав, що збив і закопав хлопця. Бо й на весіллі розповідав, що хотів помогти, а тут спричинилася бійка, результатами якої були синці на його обличчі.

Все ж таки під тиском доказів чоловік признався, що заподіяв лихо.

- Проводили ми заходи, шукали інформацію. На місці події активно працювали по залишках скутеру, по утворених слідах. Бус ми зразу ж забрали в того чоловіка. Тільки як ми знайшли, в бусі була кров, були якісь вм’ятини на машині. Складали все до купи, поспілкувались з чоловіком і, розказавши, що ми маємо доказову базу, чоловік зізнався у скоєному. Він показав, де заховав хлопця.

За словами начальника УМВС, експертиза була проведена наступного дня після знайдення тіла хлопчини. Судмедекспертів викликали з обласного центру. Вони виявили в результаті вскриття, що травми на тілі характерні для ДТП. Експертами було встановлено, що смерть наступила миттєво внаслідок черепно-мозкової травми.

Винна особа затримана міліцією в порядку ст 208 КПК України. Йому оголошено підозру за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу, тобто дорожньо-транспортна пригода, яка потягнула за собою смерть потерпілого.

- Зараз ще тривають деякі експертизи, але справа має перспективи в найближчий час бути направленою до суду, – заявив Олександр Богомол.


Повернутися
23.09.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.