БАТЬКО ВСТРОМИВ НОЖА У СЕРЦЕ СИНОВІ

Сусідам, котрі застали 65-річного жителя села Олексинці Борщівського району поруч із закривавленим тілом його сина, чоловік розповів про нещасний випадок. Версію про те, що 37-річний чоловік з власної необережності впав на лезо ножа горе-родич спочатку намагався нав’язати правоохоронцям, проте міліціонерам вистачило аргументів, аби порушити кримінальне провадження за фактом вбивства. І головний підозрюваний – батько.

Як розповів начальник Борщівського райвідділу внутрішніх справ Володимир Горб’як, повідомлення про виявлення 37-річного жителя села Олексинці мертвим надійшло від місцевих жителів. На місце події виїхала слідчо-оперативна група. Під час огляду було встановлено, що смерть молодого чоловіка настала від проникаючого ножового поранення в область серця. Цієї версії не заперечував й батько загиблого, проте чоловік твердив, що син сам впав грудьми на ніж.   Проте робота над вивченням деталей та обставин смерті чоловіка не припинилася. І вже незабаром підтвердилися припущення правоохоронців про насильницьку смерть загиблого.

- У скоєнні важкого злочину ми запідозрили декількох осіб, серед яких товариші загиблого з якими він інколи розпивав алкогольні напої та батько, – повідомив Володимир Горб’як. – Проте дуже швидко з’ясувалося, що саме найрідніша людина причетна до цієї жахливої смерті.

Підозрюваний став свідчити. З його слів, конфлікт між ним та сином виник під час спільного розпивання алкоголю. Молодий чоловік пішов до іншої кімнати, проте знервований батько кинувся за ним вслід з ножем у руках. Вистачило одного прицільного удару в серце, аби смерть настала миттєво. Раніше неодноразово судимий чоловік – майже двадцять років свого життя провів в ізоляції за різноманітні злочини – став планувати, як відвернути від себе підозру. Ніж з грудей померлого витягнув, помив його, тіло поклав його на диван, і приготував «промову» про нещасний випадок. Не допомогло.

Підозрюваного затримано. Розпочато досудове розслідування.  


Повернутися
23.09.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.