РЕЦЕПТ ВІД ДІЄТОЛОГА: ТОМАТОТЕРАПІЯ

Оксана Скиталінська, лікар-дієтолог, про овочі говорить лише у найвищому ступені порівняння. Наразі вона пропонує корисний і дуже смачний напій — осінній томатно-перцевий сік-смузі.

«Знаєте, чим корисний осінній томатно-перцевий сік-смузі? Усім, — відповідає лікар на власне ж запитання. — От відсьогодні 10-12 днів (на зразок лікування мінеральними водами) щодня випивайте хоча б склянку цього напою».

У тих, хто має проблеми з «поганим» холестерином, шкірою (лущиться, сохне, червоніє), судинами («сіточка» під шкірою, варикоз), із зайвою вагою, після цього курсу томатотерапії їх стане менше або й зникнуть зовсім.

«Чому? Бо помідори та перець червоний солодкий багаті знаменитим каротиноїдом лікопеном (лікопіном — називають по-різному), вітаміном С, та іншими біологічними і дуже активними речовинами. Помідори корисні для печінки, оздоровлюють її клітини, і печінка краще очищує організм, виробляє антиоксиданти для боротьби з надмірною кількістю вільних радикалів. Як результат: матимете свіжу і гладеньку шкіру, легкість у животі, гарний зір, міцний сон. Зрештою, це смачно. Додайте чайну ложку оливкової олії (для кращого засвоєння каротиноїдів), сіль, трошки соку лимону (необов’язково) і негайно випийте», — радить лікар.

 


Повернутися
19.09.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...