БРАТ УБИВ РІДНУ СЕСТРУ

У міліцію, повідомляє ІНТБ, зателефонував мешканець Теребовлі. Він повідомив, що його рідна сестра померла, впавши зі сходів. Адже жінка з дитинства хворіла церебральним паралічем.

ІГОР ПИСКЛИВЕЦЬ, слідчий Теребовлянського райвідділу міліції:

«Після цього було здійснено виїзд слідчо-оперативної групи на місце події, здійснено огляд будинку та трупа. Під час проведення огляду на тілі трупа було виявлено численні пошкодження голови та обличчя, а саме – синці та садни».

Що жінка померла не раптово, правоохоронці запідозрили ще під час огляду місця події. Висновки судмедекспертизи лише підтвердили припущення міліціонерів: смерть настала внаслідок удушення.

ІГОР ПИСКЛИВЕЦЬ, слідчий Теребовлянського райвідділу міліції:

«Після цього було проведено ряд заходів з метою встановлення злочинця.  Було встановлено що до злочину причетний її рідний брат  який повідомив про подію щодо смерті своєї сестри».

Чоловіка затримали. За його словами, конфлікт між ним та сестрою виник вночі. Хвора своїми стогонами заважала йому відпочивати. Тоді чоловік вирішив втихомирити її: схопив руками за шию та вдарив до бильця ліжка. Жінка втратила свідомість і впала обличчям на подушку.

Вранці жінка лежала нерухомо. Чоловік зрозумів, що накоїв і вигадав сценарій «раптової смерті». Вже через добу подзвонив у міліцію.

«Даний факт було внесено до ЄРДР за част. 1, ст. 115 – умисне вбивство». Наразі, вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу для чоловіка у вигляді тримання під вартою.


Повернутися
19.09.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…