ЗЕМЛЯ НАС ГОДУЄ. І САМА ТЕЖ ХОЧЕ «ЇСТИ»…

Ось і осінь. Поступово з наших грядок збирається вирощений урожай.  

Для підтримки родючості грунту треба вносити в грунт поживні речовини, заповнюючи їх недолік. На першому місці тут стоїть гній. Ми говоримо: «Гній найважливіше для грунту. У ньому є азот, фосфор, калій, кальцій, магній; а з мікроелементів — марганець, мідь, молібден, бор, кобальт. Дайте мені машину гною і агроном мені не потрібен!»

«Гній — добре, а перегній краще»

Однак сьогоднішній досвід показує, що такий ажіотаж з приводу гною вже данина минулому. Він був обгрунтований, коли мова йшла про солом’яний гній великої рогатої худоби. Де зараз такий гній? Якщо у кого-то він є, то це дуже велика рідкість.

Другим за значимістю йде перегній — вища стадія компостування інгредієнтів. До речі, і гній теж потрібно компостувати, щоб отримати перегній. Для свіжого ж гною характерна наявність в ньому насіння бур’янів і солі, які гальмують ріст і розвиток рослин. Небезпечна також можливість виділення з гною під шаром грунту метану і сірководню, здатних отруїти коріння рослин. З урахуванням цих чинників такий гній можна застосувати лише в якості біопалива і для компостів. Винятком є біопаливо для внесення під огірки. Коренеплодам, томатам, луку та ряду інших культур, як показує багаторічний досвід, такий гній шкідливий.

Садоводи відгукуються так: «Гній — добре, а перегній краще», маючи на увазі напівперепрілий і перепрілий гній. Напівперепрілий гній має темно-коричневий колір, а компонент що знаходиться в ньому (солома, торф чи тирса) видозмінений за своїми властивостями і легко руйнується під зовнішнім впливом. При цьому має місце втрата початкової маси гною і органічної речовини до 25%.

Перепрілий гній являє собою однорідну масу, в якій основний компонент розклався настільки, що частки його вже не можна виявити на око. Втрата маси гною в цьому випадку доходить до 50%.

Перегній — це однорідна пухка речовина темного кольору, яка зазнало втрат при розкладанні до 75% маси від свіжого гною. Невигідно продавати перепрілий гній і перегній, а тому його продають свіжим, в кращому випадку — напівперепрілим. Розкладання свіжого гною до перегною здійснює вже городник, за умови щільного зберігання в добре укритому штабелі, що дозволяє зменшити втрати азоту та сухої речовини і отримати поживне добриво, вельми ефективне і яке перевершує якістю все інші органічні добрива. Якщо свіжий гній містить в середньому 0,53% азоту і 0,26% фосфору, то перегній, відповідно, вже 0,73% і 0,48 цих елементів. А тому такий перегній і застосовується при добавці в грунти і грунтосуміші для теплиць і парників, а головне, його можна використовувати під будь-які культури, а також при мульчуванні всіх посівів і посадок. Це добриво настільки дорого для дбайливого городника, що вноситься не в розкид, а тільки в лунки і рядки грядок.

Але виробництвом гнойового перегною зараз рідко хто займається, ми отримуємо перегній в результаті компостування інгредієнтів в збірному компості до повної мінералізації і ферментації. Готуємо компост і перегній і вносимо в грунт при осінньому перекопуванні грядок для підвищення їх родючості та для підгодівлі рослин в період вегетації.

У чому переваги компостування

Не секрет, що абсолютна більшість з нас свого часу отримала ділянки на землях, де ніхто і ніколи не займався вирощуванням сільськогосподарської продукції. Ні про які родючі шари грунту говорити не доводилося. Треба було його створювати на болотах, порослих дрібноліссям, осокою, чагарниками на болотяній місцевості та інших землях, що не надто до врожаю. Грунт треба було окультурювати. Внесення на окремих площах свіжого гною, а також гною, доведеного до повного розкладання, призвело до утворення певної строкатості родючості на ділянці.

Тоді власниками таких ділянок було знайдено більш дієвий прийом забезпечення грунтів органічними добривами — компостування. У чому його перевага? Перевага компостів перед гноєм полягає в можливості повного задоволення органікою всій території садово-городної ділянки, причому в кращих (як потім з’ясувалося), ніж у гною формах поживних елементів для прискореного поглинання їх рослинами. Крім того, в компост ми вносимо і такі відходи і речовини, які окремо не можуть служити добривами. Важливим є і те, що склад компостів, всупереч запереченням ортодоксальних фахівців, можна міняти, створюючи переваги органічних і мінеральних добрив, розумно, економічно і більш ефективно витрачаючи і ті, й інші.

Не забудемо і про достоїнства структурного грунту, для чого заміну навозу вносяться в грунт матеріали — опале листя, солому, тирсу, оброблені сечовиною або перегнилі, крупнозернистий пісок, стовчений до стану цього піску деревне вугілля, який через незнання городники викидають за межі земельної ділянки. При наявності матеріалів, що забезпечують надходження в грунт атмосферного кисню та азоту, в поєднанні з грунтовим, гарантуються хороші врожаї.

На кислих грунтах мало що росте. Тому своєчасне, а головне, якісне вапнування грунту істотно заощаджує добрива. В цьому випадку рівний урожай можна отримати при половинних дозах органічних і мінеральних добрив. В вапняних матеріалах містяться магній і кальцій, тому при використанні таких матеріалів ці елементи можна в грунт і не додавати.

Найбільша поживна цінність буде у компосту, що складається з вуглецевмісних (опале листя, сіно, солома, гнила деревина) і азотовмісних (послід, помиї, овочеві відходи, бур’яни, дерен) матеріалів. Не виключається включення в компост і черв’яків, хоча вони «йдуть» туди вельми неохоче. Не їхня це природне місце проживання.

На закінчення можна відзначити, що на сьогодні приготування компосту і, меншою мірою, перегною на ділянках стоїть не на висоті із-за нестачі часу довести компост до перегною. Але варто пам’ятати, що якісним перегноєм з внесенням в нього різних інгредієнтів ми суттєво покращуємо родючість грунту на маломірних ділянках в зоні ризикованого землеробства.


Повернутися
10.09.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…