ХТО "СУПЕРХИЖАКИ"? МИ…

Дослідники прийшли до невтішних висновків - люди виявилися "суперхижаками" Землі. Ми не тільки вбиваємо тварин куди швидше вовків, акул і тигрів, але легко і знищуємо найдоросліших, найсильніших і найбільш здорових особин – в комбінації ці здібності смертельно небезпечні для цілих видів.

"Будь-який хижак, що володіє такими здібностями, рано чи пізно поставить своїх жертв на грань зникнення", – говорить один з авторів роботи, які порівняли хижацькі уміння і звички різних тварин, включаючи людину.

Менше 15 тис. років тому перші люди, які прийшли в Америку, призвели до загибелі безліч великих ссавців, від яких сьогодні залишилися лише кістки – мамонтів, гігантських лінивців і т. п. З тих пір наші мисливські навички тільки покращилися, а рибальство удосконалювалося настільки, що ми спустошуємо цілі райони Світового океану, і за сучасними оцінками майже сотня видів риб опинилися на межі вимирання лише через безвідповідальний вилов.

З схожого дослідження почалася і ця робота: канадські екологи вивчали вплив хижаків на рибне "населення" колюшки в околицях одного з островів на півночі Тихого океану. Тривалі спостереження показали, що ні за яких обставин жоден з них не знищує більше 2% колюшки на рік. Втім виявилося, що місцеві рибалки, що виходять на промисел за лососем, виловлюють його куди більше цієї цифри. Вражені, автори звернулися за даними інших спостережень.

Їм вдалося зібрати та узагальнити інформацію з сотень робіт, показавши, що якщо вести розмову про великих диких травоїдних тварин, то люди і інші хижаки, які полюють на них, (леви, вовки, ведмеді) вибивають їх з приблизно однаковою швидкістю, однак жертвами людей майже вдесятеро частіше виявляються найбільш масивні, міцні і здорові звірі. Це не дивно, адже полювання на них в наші дні найчастіше проводится не для видобутку їжі, без економії сил і ресурсів, а задля здобуття найвражаючого трофею.

З рибами все набагато гірше. Як показали вчені, люди знищують в середньому у 14 разів більше риби, ніж будь-який інший хижак (нагадаємо, що щорічний вилов перевищує 100 млн т). І, знову ж таки, під особливою загрозою виявляються великі, здорові, статевозрілі особини, що зазвичай легше за інших вислизають від нападу: сітям і сейнерам все одно. Для популяцій скорочення цієї групи тварин особливо небезпечно, адже саме вони забезпечують розмноження і підтримку чисельності.


Повернутися
10.09.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.