МИТИСЯ? КРАЩЕ… БАКТЕРІЇ!

ВЧЕНИЙ 12 РОКІВ НЕ МИЄТЬСЯ ЗАВДЯКИ СВОЄМУ ВИНАХОДУ

Хімік Девід Уїтлок знайшов спосіб не митися 12 років і при цьому залишатися чистим. Учений заявив, що відкрив склад засобу очищувальних бактерій, який, будучи двічі на день нанесеним на тіло людини, позбавить його від необхідності користуватися милом і мочалкою.

"Ніхто не проводив клінічні випробування на людях, які приймають душ, звідки ми можемо знати, що це здорова практика?" – захищає свій винахід Девід Уїтлок. Як повідомляє CBS, вчений виступив співзасновником компанії AOBiome, що базується в Кембріджі. Компанія створила дрібнодисперсний засіб без запаху "Мати-Бруд" (Mother Dirt), що містить нітрифіцируючі бактерії (Ammonia-Oxidizing-Bacteria) і наноситься на шкіру людини двічі на день.

"Бактерії працюють, поглинаючи речовини, які виробляються людиною – що містяться в поті аміак і сечовину, – і виробляючи корисні речовини. Оксид азоту служить антиоксидантом і протизапальним засобом", – пояснюють в компанії. Незважаючи на екзотичний досвід Уитлока, в AOBiome не забороняють своїм клієнтам приймати душ, користуючись милом або шампунями. Вчені тверезо сприймають "Мати-Бруд" як допоміжний засіб для здоров'я шкіри.

Зараз "Мати-Бруд" готують до клінічних випробувань: вчені хочуть випробувати його на запальному захворюванні шкіри – акне.


Повернутися
10.09.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...