СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА «ПОПАВСЯ» НА МЕГАХАБАРІ

27 серпня міліція затримала голову сільради, який вимагав 80 тисяч доларів США за землю. Гроші призначалися очільникові сільської ради та одному з керівників Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області за видання наказу на право користування земельною ділянкою загальною площею 2 га.  Голову сільради затримали з частиною суми – понад 200 тисячами гривень.

Раніше за матеріалами Департаменту протидії злочинності у сфері економіки МВС України Головним слідчим управлінням МВС України було відкрито кримінальне провадження . Кримінальне провадження було відкрите стосовно голови однієї з сільрад та одного з керівників Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області.

Вони за попередньою змовою вимагали від суб’єкта підприємницької діяльності неправомірну вигоду в сумі 80 тис. доларів США за видачу наказу на право користування земельною ділянкою загальною площею 2 га.

На початку серпня правоохоронці задокументували факт отримання головою сільради першої частини неправомірної вигоди в сумі 1 тисячі доларів США. Гроші призначалися для подальшої передачі посадовцеві обласного ГУ Держгеокадастру.


Повернутися
02.09.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...